БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ХХХІХ сесія V скликання

м. Боярка 17 лютого 2009 року

Р І Ш Е Н Н Я № 39/1720

Про затвердження Стратегічного плану економічного розвитку міста Боярка

Керуючись ст.13 та ст.22, . ст.26 п. 22 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”,-

БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стратегічний план економічного розвитку міста Боярка (Додаток 1) .

2. Створити Комітет з управління впровадженням Стратегічного плану економічного розвитку міста (Додаток 2).

3. Затвердити Положення про Комітет з управління впровадженням Стратегічного плану економічного розвитку міста (Додаток 3)

4. Покласти на Комітет з управління впровадженням Стратегічного плану контроль за виконанням завдань Стратегічного плану економічного розвитку міста та забезпеченням актуальності його стратегічних і оперативних цілей шляхом внесення змін і доповнень, затверджених Боярською міською радою.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на першого заступника міського голови Гладкого Р.В.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА Т.Г.ДОБРІВСЬКИЙ

Згідно: Головний спеціаліст по роботі ради В.М. КЛЮЧНИК

Підготувала:

зав. економічним відділом Балуєва О.М.

Погоджено:

Перший заступник міського голови Р.В. ГЛАДКИЙ

Головний спеціаліст з юридичних питань Безверха Л.М.

Стратегічний план розвитку міста

ЗМІСТ

ЗВЕРНЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ.. 5

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.. 6

1. ВСТУП 6

2. ЗАСАДИ ВИБОРУ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ.. 7

2.1. Бачення, місія. 7

2.2. Ідентифікація проблем.. 8

3. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ.. 10

3.1. Стратегічні цілі 10

3. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ І КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ.. 24

ДОДАТКИ.. 26

1. ДОПОВІДЬ ПРО СТАН ГРОМАДИ.. 26

1.1. Вступна інформація. 26

1.2. Площа громади і структура використання території 30

1.3. Місцеве управління. 32

1.4. Суспільство. 34

1.5. Технічна інфраструктура. 38

Резюме. 40

1.6. Житловий фонд. 41

Резюме. 42

1.7. Соціальна сфера. 42

Резюме. 43

1.8. Місцеві фінанси, структура доходів та видатків місцевого бюджету. 43

Резюме. 46

1.9. Економіка. 46

Резюме. 51

1.10. Екологічно-територіальний розвиток. 52

2. SWOT–АНАЛІЗ. 53

3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ.. 53

3.1. Ціль опитування. 53

3.2. Аналіз результатів статистичної обробки анкет жителів. 54

3.3. Результаты статистической обработки анкет жителей. 54

4. МЕТОДИКА ПРОЦЕСУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 55

4.1. Організація процесу. 56

4.2. Доповідь про стан громади. 56

4.3. Аналіз внутрішніх та зовнішніх передумов. 56

4.4. Визначення стратегічних напрямів (цілей) розвитку. 56

4.5. Операційні плани, операційні цілі, завдання. 56

5. СЛОВНИК ВИЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ.. 57

6. КОНСУЛЬТАНТИ ПРОЕКТУ.. 58

ЗВЕРНЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Сьогодні місто Боярка має всі необхідні управлінські структури для ефективного забезпечення життєдіяльності міста.

Для зняття гостроти сучасних соціально-економічних проблем, виконавчий комітет міської ради прийшов до розуміння необхідності розробки стратегії, орієнтованої на рішення економічних проблем розвитку і відновлення міста.

Виходячи з такого розуміння, розпорядженням міського голови була створена робоча група по розробці Стратегічного плану розвитку міста, перед якою поставлена задача створити план перспективи розвитку міста на найближчий час.

У результаті роботи вперше зібрано комплексну інформацію про Боярку, яка лягла в основу описово-аналітичної частини Стратегічного плану (додаток 1). Тут відображено загальну характеристику й інфраструктуру, ринок праці і планування території, а також культурно-історичне середовище й характеристику адміністрації міста. Зібрані матеріали дозволяють оцінити потенціал міста, виявити критичні проблеми, провести комплексний та системний аналіз наявних ресурсів та сформувати наріжні перспективні напрямки стратегічного розвитку Боярки у перспективі.

На засіданнях робочої групи, яка складалася з представників трьох секторів (влади, бізнесу та громадськості), її члени поетапно формували Стратегічний план розвитку: визначали Бачення міста, аналізували сильні і слабкі сторони, можливості та загрози. Базуючись на результатах SWOT-аналізу міста (додаток 2), з урахуванням конкурентного оточення та динаміки розвитку процесів протягом п‘ятирічного періоду, було сформульовано Стратегічні цілі розвитку Боярки, які і визначатимуть напрямок трансформації міста на означений в Стратегії період.

Стратегічний план розвитку Боярки є системним документом, який спирається на громадську думку міста (додаток 3), відповідає очікуванням територіальної громади. Відтак – цей документ має стати консолідуючим, є об‘єктивною базою для поєднання зусиль керівництва міста, політиків, пересічних мешканців у перетворенні Боярки в одне з найкращих міст України.

До роботи над Стратегічним планом, крім членів робочої групи, залучено велику кількість мешканців міста Боярки: депутатів, представників громадських організацій. Хочу подякувати всім небайдужим і підкреслити, що їхній внесок в формування майбутнього Боярки є вагомим та визначальним.

Впевнений, що спільна робота боярчан над плануванням розвитку міста продовжиться спільною ж реалізацією запланованих дій – створенням умов для комфортного проживання і культурного розвитку нашого рідного міста.

Міський голова Добрівський Т. Г.

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

1. ВСТУП

Стратегія розвитку територіальної громади (Стратегічний план) є найважливішим документом в процесі творення власного соціально-економічного розвитку, з використанням внутрішнього та зовнішнього потенціалів. Використання цих потенціалів повинно відбуватися системно та бути скерованим на відповідні пріоритети (напрями розвитку) та цілі.

Стратегія розвитку – це документ, який містить принципи (припущення), прийняті під час реалізації процесу планування. Планування становить особливий вид прийняття рішень, що займається тим конкретним майбутнім, якого головні місцеві середовища прагнуть для своєї територіальної громади, і якого можливо досягнути з огляду на вплив різноманітних факторів. Планування – це не одноразова подія, з виразним початком і закінченням. Це постійний процес, який відбиває зміни, що відбуваються в оточенні кожної організації, та пристосовується до них. Тому документ стратегії розвитку необхідно постійно і регулярно (циклічно) актуалізувати (оновлювати).

Стратегічне планування в місцевому самоврядуванні є процесом цілепокладання (постановки цілей, з різним терміном реалізації) та вибір засобів для їх досягнення. Постановка цілей є важливою принаймні з чотирьох причин:

Цілі забезпечують організації (у цьому випадку – територіальній громаді) відчуття напрямку. За відсутності цілі керівництво організації та її працівники схильні до інтуїтивних дій, реагуючи на зміни в оточенні без усвідомлення того, чого вони насправді хочуть. Завдяки цілепокладанню працівники організації отримують суттєве джерело мотивації, яке допомагає їм долати перешкоди, що неминуче з’являються повсякдень.

Цілі впливають на концентрацію зусиль організації. Кожна людина і кожна організація володіє обмеженими засобами та широкою гамою можливих способів їх використання. Вибираючи цілі, ми встановлюємо пріоритети та визначаємо певний спосіб використання наших обмежених засобів. Це особливо важливо в організації, керівництво якої повинно координувати дії багатьох осіб.

Цілі визначають рішення та плани організації. Ясно сформульовані цілі допомагають у прийнятті рішень усіма членами організації, і особливо її керівництвом. Кожне рішення відтак повинно бути результатом прийнятої стратегії та слугувати її реалізації.

Цілі допомагають в оцінюванні досягнутого організацією прогресу. Виразно сформульована, вимірювана ціль з конкретним терміном реалізації стає нормою ефективності, яка дозволяє як окремим особам, так і керівникам оцінювати свої здобутки. Отже, цілі є також суттєвим елементом контролю. Спостереження за просуванням організації в досягненні поставлених нею самою цілей допомагає скоректувати діяльність у випадку, коли буде помічено відступи від прийнятих припущень. Тоді можна здійснити коригуючи дії, які модифікують план та пристосовують його до сучасної ситуації організації.

Наслідком такого підходу до стратегічного планування власне є документ стратегії розвитку, який для органу місцевого самоврядування, а також партнерів ‑ підприємців та громади – стає свого роду путівником у прийнятті рішень. Тому Стратегію розвитку Боярки необхідно розуміти як довготерміновий план, який окреслює загальний напрям дій місцевої влади та її партнерів (сектор підприємництва, громадські організації, мешканці міста), а також представляє способи та знаряддя його втілення. Вироблені припущення стратегії розвитку обґрунтовують рішення методичного, фінансового та організаційного характеру, які приймаються владою. Стратегія є найважливішим документом органу місцевого самоврядування, який дозволяє вирізнити свої дії на фоні конкурентів та окреслити їх специфіку по відношенні до конкурентів.

«Стратегічний план розвитку Боярки» характеризується кількома суттєвими рисами:

· зосереджується на тих напрямах розвитку громади, які становлять для неї найбільший шанс в майбутньому (стратегічне планування – це «мистецтво вибору»);

· характеризується точним, логічним записом, який випливає зі стратегічних напрямів розвитку в системі: стратегічних цілей, операційних цілей, завдань для реалізації;

· окреслює конкурентні переваги громади у відношенні до ближнього і дальнього оточення – творить стратегію динамічного розвитку;

· є результатом праці представників всіх груп міської громади, починаючи з місцевої влади, через сектор бізнесу, неурядові та громадські організації, і завершуючи мешканцями. Це дозволяє отримати пропозиції цілей та завдань від усіх зацікавлених сторін, а також сприйняття представниками місцевої спільноти рішень та завдань, які приймаються в рамках стратегії;

· пов’язаний з іншими документами стратегічного характеру;

· відзначається еластичністю, для того, щоб використати нові корисні обставини та уникати загроз, які виходять із зовнішнього оточення – це дозволяє здійснювати постійну перевірку та актуалізацію стратегії.

2. ЗАСАДИ ВИБОРУ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ

2.1. Бачення, місія

Формулювання спільного стратегічного Бачення майбутнього ‑ мети, якої планує досягти громада є центром стратегічного плану. Цій меті будуть підпорядковані всі складові плану, вся діяльність з його втілення. Бачення бажаного майбутнього громади – це образ, що має оволодіти всією громадою і надихати її. Таку силу може мати лише Бачення, сформульоване всією громадою, відповідно до її уявлень про краще майбутнє.

Бачення відповідає на запитання «Чого ми хочемо досягти?»

Бачення, яке, попри свою амбітність і відчайдушну сміливість, повинно бути так чи інакше пов’язане з існуючими об’єктивними реаліями, в принципі, складається з трьох елементів:

· Що з існуючих в громаді факторів варто зберегти і примножити в майбутньому?

· Яких з існуючих факторів треба позбутись, чи, принаймні, суттєво зменшити їхній вплив?

· Що нового має набути громада?

Бачення є найважливішим, а, можливо, й єдино необхідним актом суспільного консенсусу – майже неможливо практично досягти консенсусу по цілій низці питань, які виникатимуть в ході розробки стратегічного плану, проте досить просто перевіряти, чи веде якийсь крок до здійснення Бачення, який з кількох альтернативних кроків є найефективнішим для досягнення єдиної мети.

Термін «стратегічне бачення» окреслює різносторонній, оптимістичний погляд на своє майбутнє.

Головна мета і основні напрямки Стратегічного плану визначені за результатами обговорень та враховуючи підсумки аналізу конкурентних можливостей громади. Зміна зовнішніх факторів, геополітичних та соціально-економічних, поставило адміністрацію перед необхідністю розвитку нових функцій і пошуку нових джерел існування міста.

Вперше проблема пошуку власного шляху виникла, як проблема самовизначення громади, котра сама, без вказівок зверху і не розраховуючи на підтримку центрального уряду, має знайти і затвердити своє місце у системі української та і світової економіки і постіндустріального суспільства. Стратегічний план є підсумком загальнополітичної творчості, що об’єднала, як фахівців, так і мешканців міста.

В період підготовки Стратегічного плану розвитку міста було проведене опитування жителів м. Боярка. Аналіз відповідей (додаток 3) на питання анкети «Чи турбує Вас майбутнє Боярки?» свідчить про те, що переважній більшості населення всіх вікових категорій (98% всіх опитаних) не байдужа перспектива розвитку рідного міста, з чого можна зробити висновок про активну громадську позицію населення і можливість залучення громади до реалізації завдань стратегічного плану.

Відповіді на питання: «Яким ви бачите майбутнє Боярки» мали переважно два варіанти «Боярка – культурно-розважальний та спортивний центр» та «Боярка – санаторно-курортна зона з парками, скверами, квітуча зелена оаза». Це свідчить про те, що надалі привабливість Боярки, як місця проживання залежатиме від стану вже існуючих та створення нових об’єктів для проведення дозвілля та розвитку нових форм відпочинку для мешканців, гостра нестача яких на сьогодні існує в місті. Саме цьому напрямку приділено особливу увагу при формуванні завдань стратегічного плану. Взагалі ж, головною метою розвитку Боярської міської ради, як власне і будь-якого іншого населеного пункту, є стабільне покращення якості життя всіх верств населення.

Робоча група погодилась, що Стратегічним баченням громади у майбутньому є:

«БОЯРКА - місто чистоти, творчості, добробуту, «зелений щит» регіону зі стабільним розвитком».

З метою конкретизації наведеного вище Бачення і визначення основних шляхів його досягнення робочою групою було опрацьовано Місію громади:

· Ми будемо впроваджувати інтелектуальну високопродуктивну працю із застосуванням екологічно чистого виробництва з новітніми прогресивними технологіями.

· Ми будемо забезпечувати та сприяти активному, здоровому та культурному відпочинку.

· Ми створимо територію якісного життя.

· Ми прагнемо стати громадою, де людина є вищою соціальною цінністю!

2.2. Ідентифікація проблем

Найважливішим етапом (відправним пунктом) творчого процесу по відпрацюванню шляхів досягнення Бачення є визначення проблем чи перешкод, які існують між сьогоднішнім станом і бажаним майбутнім.

Процес стратегічного планування, як зрештою, і будь-якого планування, пов’язаний із розв’язанням більш або менш складних проблем. Саме розв’язання цих проблем і є стратегічними завданнями плану.

В результаті попередньої роботи ‑ написання Доповіді про стан громади (додаток 1), проведення SWOT-аналізу (додаток 2) ‑ Робоча група отримала список тенденцій та список основних причин цих тенденцій. Між цими списками немає однозначного зв‘язку – одна причина може породжувати кілька тенденцій, певні тенденції виникають в результаті взаємодії кількох причин. Наступним етапом є групування причин у великі блоки ‑ проблеми і, нарешті, вихід на невелику кількість (3—5) стратегічних цілей.

Проблеми скореговані у блоки:

1. Місцева влада:

· недостатність кваліфікованих кадрів;

2. Пасивність громади і слабкість інститутів громадянського суспільства:

· відсутність дієвих органів самоорганізації населення;

· пасивність (байдужість) громади;

· відсутність політики у формуванні інститутів громадянського суспільства.

3. Складна екологічна ситуація:

· незадовільний стан питної води;

· проблеми з вивозом ТПВ

· відсутність централізованої каналізації в значній частині міста

4. Бездіяльність силових структур:

· незадовільна робота силових структур;

· високий рівень злочинності;

· ріст наркоманії.

5. Слабкий рівень культурного виховання, відсутність молодіжної політики:

· недостатність культурно-розважальних закладів;

· занепад культурних та духовних цінностей, втрата пріоритетів розвитку;

· недостатність культурної політики.

6. Низька якість медичного обслуговування:

· висока небезпека зараження інфекційними хворобами;

· низький рівень медичного обслуговування.

7. Незадовільний стан інженерної інфраструктури:

· відсутність очисних та каналізаційних споруд і мереж централізованого водопостачання в значній частині міста;

· занепад житлово-комунального господарства;

· негативний стан доріг;

· відсутність надійного сполучення між частинами міста;

8. Відсутність містобудівної політики (стратегії):

· обмеженість території, перспективи розвитку міста (межі міста);

· відсутність Генерального Плану;

· відсутність центру міста.

9. Незадовільний стан ДНЗ:

· відсутність достатніх площ в ДНЗ.

10. Відсутність продуманої соціальної політики.

11. Місто районного підпорядкування.

12. Відтік кадрів.

13. Низький рівень міського бюджету:

14. Відсутність державної політики направленої на забезпечення розвитку українського суспільства.

15. Відсутність умов для розвитку інвестування

16. Відсутність компенсацій за пільги, які надаються державою

Проаналізувавши весь перелік проблем, Робоча група визначила три основні групи, які стоять на перешкоді сталого розвитку громади м. Боярка:

Проблеми узагальнені по пріоритетності:

1. Низький рівень міського бюджету.

2. Відсутність містобудівної політики.

3. Незадовільний стан інженерної інфраструктури.

4. Складна екологічна ситуація.

Успішне розв’язання проблеми ‑ це щось більше, аніж тільки добре прийняте рішення при визначенні найкращої альтернативи вирішення даної проблеми. В процесі розробки Стратегічного плану ці проблеми стали поштовхом до дій, тобто перетворилися в стратегічні цілі.

3. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ

3.1. Стратегічні цілі

Формулювання стратегічних цілей є довгостроковим завданням. В рамках реалізації стратегічних цілей може проходити певна переоцінка, можуть з‘являтись нові ідеї та підходи, але Бачення не повинно зазнавати суттєвих змін. Всі ці формулювання являють собою єдиний цільовий блок при пріоритетності стратегічного бачення.

Під виразом «якість життя» розуміється, перш за все, наявність високооплачуваної роботи, гарантовані якісні послуги охорони здоров’я та соціального захисту, комфортне житло, громадська безпека, суспільно-політична стабільність, можливості отримати освіту, доступ до культурних надбань, організація дозвілля та відпочинку, безпечне навколишнє середовище. Основою стабільного покращення якості життя має стати ефективна економіка, яка при зростанні продуктивності праці забезпечує розширення ринків збуту і появу нових продуктів і послуг, що дозволить зберегти високий рівень зайнятості. Заходи по підтримці економіки і становлення ринку стимулюватимуть працю, розширять зайнятість і споживання, дозволять перебороти тенденцію падіння виробництва і розпочати економічне зростання, що призведе до підвищення якості життя. Для поліпшення матеріальних складових якості життя важливо забезпечити економічне зростання, що призведе до зростання доходів і жителів міста, і міського бюджету. А для розвитку нематеріальних, не економічних складових (соціальний захист, освіта, охорона здоров’я), формування яких забезпечується використанням суспільних засобів, необхідно гарантувати ефективне використання місцевого бюджету. Виходячи з цього стратегія економічного розвитку передбачає досягнення п’яти стратегічних цілей:

1. Сталий економічний розвиток.

2. Формування стратегії просторового розвитку.

3. Поліпшення екологічної ситуації.

4. Розвиток громади.

5. Реконструкція і розвиток інженерної інфраструктури.

Стратегічні цілі є надто загальними і досить просто розпадаються на певні складові. Ці складові витікають з:

· аналізу тенденцій, визначення критичності кожної з них;

· аналізу можливостей та загроз SWOT-аналізу.

В свою чергу, кожна оперативна ціль може бути досягнута через виконання ряду завдань. В рамках розробки Стратегічного плану Робочою групою було вироблено наступні завдання.

ОЦ I.3

Оптимізація структури міського бюджету

СЦ I

Сталий економічний розвиток

СЦ III

Поліпшення екологічної ситуації

СЦ II

Формування стратегії просторового розвитку

СЦ IV

Розвиток громади

СЦ V

Утримання об’єктів ЖКГ

ОЦ V.2

Реконструкція системи теплопостачання міста

ОЦ V.3

Забезпечення водопостачання та водовідведення

ОЦ V.1

Утримання житлового фонду

ОЦ V.4

Утримання доріг і дорожних елементів

ОЦ I.1.

Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва

ОЦ I.2

Створення сприятливого інвестиційного клімату (залучення інвестицій)

ОЦ II.1

Розробка Генерального плану м.Боярка

ОЦ II.2

Зонування території міста

ОЦ III.1

Вирішення проблеми вивозу ТПВ

ОЦ III.3

Відновлення рекреаційної зони

ОЦ III.2

Покращення якості питної води

ОЦ IV.1

Розвиток освіти, духовності, культури

ОЦ IV.3 Розвиток громадської свідомості

ОЦ IV.2

Покращення фізичного та психічного здоровя громади

СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ I

СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

ОЦ I.1.

Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва

ОЦ I.2.

Створення сприятливого інвестиційного клімату (залучення інвестицій)

Завдання I.3.1.

Зміна статусу міста

Завдання І. 2.2.

Аналіз інвестиційних ресурсів громади

Завдання І. 2.3.

Створення каталогу інвестиційних проектів

Завдання І.2.5.

Створення та поповнення WEB-сторінки міста з інвестиційною інформацією.

Завдання І.2.3.

Створення реєстру об’єктів нерухомості (споруд та земельних ділянок)

Завдання І. 1.1.

Створити інформаційну базу підприємництва

Завдання І. 1.2.

Створити дієву спілку підприємців та забезпечити координацію її діяльності з роботою міської ради

Завдання І. 1.3.

спрощення системи оформлення дозвільних документів по підприємницькій діяльності, які належать до компетенції міської влади

ОЦ I.3.

Оптимізація структури міського бюджету

Завдання I.3.3.

Оптимізація структури видаткової частини міського бюджету та проведення заходів по зменшенню навантаження на бюджет

Завдання I.3.2.

Залучення додаткових джерел надходжень до міського бюджету

Завдання І. 2.1.

Інвентаризація землі

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ II

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ

ОЦ II.1

Розробка Генерального плану м.Боярка

ОЦ II.2

Зонування території міста

Завдання II.1.1.

Узгодження меж міста

Завдання II.2.1.

Розробка нормативної бази щодо впорядкування розміщення об’єктів на території міста

Завдання II.2.3.

Підготовка проектів детального планування

окремих частин

Завдання II.2.2.

Розробка Правил забудови територій

Завдання II.1.2.

Підготовка пакету документів для затвердження Генплану

Завдання II.1.3.

Передача пакету документів на розгляд міської ради, районної ради та ВРУ

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ III

ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Завдання ІІІ.1.1.

Вирішення питання будівництва міського полігону по переробці ТПВ

ОЦ III.1

Вирішення проблеми вивозу ТПВ

Завдання ІІІ.1.2.

Запровадження селекційного збирання відходів.

Завдання ІІІ.1.3.

. Залучення комерційних структур для надання послуг по вивезенню ТПВ.

.

Завдання ІІІ.1.4.

Проведення роз’яснювальної та виховної роботи серед населення.

ОЦ III.2

Покращення якості питної води

Завдання ІІІ.2.1.

Встановлення на об’єктах водопостачання споруд по обеззалізненню питної води

ОЦ III.3

Відновлення рекреаційної зони

Завдання ІІІ.3.1.

Паспортизація рекреаційної зони.

Завдання ІІІ.3.2.

Винесення за межі міста обласної туберкульозної лікарні, диспансера та рай відділення тублікарні або перепрофілювання цих закладів під тубсанаторії.

Завдання ІІІ.3.4.

Реконструкція міських парків, переведення прилеглої до міста лісосмуги в статус лісопаркової зони

Завдання ІІІ.2.2.

Технічне переоснащення міської мережі водопостачання та заміна застарілих і зношених водоводів

.

Завдання ІІІ.3.3.

Відродження каскаду міських ставків та запровадження санітарного контролю за стоком води в ставках.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ IV

РОЗВИТОК ГРОМАДИ

ОЦ IV.1.

Розвиток освіти, духовності, культури

ОЦ IV.3.

Розвиток громадської свідомості

ОЦ IV.2.

Покращення фізичного та психічного здоровя громади

Завдання ІV.2.1.

Створення альтернативних закладів медичного обслуговування

Завдання ІV.3.1.

Розвиток місцевих ЗМІ (незалежна місцева газета, розвиток Інтернет-мережі, відновлення радіомережі, створення місцевого телебачення)

Завдання ІV.2.4.

Профілактика негативних проявів у молоді (наркоманія, алкоголізм, підліткова злочинність, ранні статеві стосунки, тютюнопаління та ін.)

Завдання ІV.2.2.

Розвиток мережі спортивно-оздоровчих закладів

Завдання ІV.3.2.

Створення міської соціологічної служби на базі Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації

Завдання ІV.3.3.

Розвиток соціального партнерства (співпраця влади, НУО, бізнесу)

Завдання ІV.2.3.

Розвиток психологічних служб

Завдання ІV.1.1.

Розвиток патріотизму у боярчан

Завдання ІV.1.2.

Розвиток мережі закладів альтернативного виховання

Завдання ІV.1.3.

Збереження цільового призначення закладів культури, освіти та спорту

Завдання IV.1.4.

Залучення дітей до громадського життя міста

Завдання ІV.1.5.

Вшанування історичних особистостей, життя та творчість яких пов’язані з Бояркою

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ V

УТРИМАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЖКГ

ОЦ V.2.

Реконструкція системи теплопостачання міста

ОЦ V.3.

Забезпечення водопостачання та водовідведення

ОЦ V.4.

Утримання доріг і дорожних елементів

ОЦ V.1.

Утримання житлового фонду

Завдання V.2.2.

Реконструкція мереж газопостачання

Завдання V.3.1.

Будівництво ливневої каналізації

Завдання V.4.1. Визначення статусу доріг (держ.,обл.,рай.,місц.)

Завдання V.4.2.

Підтримка в належному технічному стані існуючих доріг з твердим покриттям з поступовим асфальтуванням всіх ґрунтових доріг в місті

Завдання V.4.3.

Будівництво підземного переїзду на станції Боярка

Завдання V.1.1.

Розробка та реалізація програми реконструкції застарілого житлового фонду.

Завдання V.1.2.

Створення ОСББ,

вуличних та квартальних комітетів

Завдання V.2.4.

Створення структури по надзору та технічному обслуговуванню котлів індивідуального опалення.

Завдання V.3.2.

Будівництво нових глибинних скважин в старій частині міста

Завдання V.3.4.

Забезпечення централізованим водовідведенням всієї території міста

Завдання V.2.1.

Модернізація існуючих котелень, будівництво нових мінікотелень

Завдання V.2.3.

Переведення багатоповерхових будинків на індивідуальне опалення

Стратегічна ціль І «Сталий економічний розвиток»

Оперативна ціль I.1. «Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповіда-льна особа

I.1.1. Створити інформаційну базу підприємництва

доступ підприємців до інформації

В межах операційних витрат

Відділ економіки, спеціалісти з архітектури, землевпорядкування, керуюча справами

2009 -2010 рр

Перший заступник міського голови

I.1. 2. Створити дієву спілку підприємців та забезпечити координацію її діяльності з роботою міської ради

Узгодження напрямків розвитку міста, розвиток підприємництва

В межах операційних витрат

МВК, члени СП

2008

Перший заступник міського голови

I.1.3. спрощення системи оформлення дозвільних документів по підприємницькій діяльності, які належать до компетенції міської влади

збільшення кількості приватних підприємців, поповнення бюджету

В межах операційних витрат

Відділ економіки

постійно

Перший заступник міського голови

Оперативна ціль I.2. «Створення сприятливого інвестиційного клімату (залучення інвестицій)»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповіда-льна особа

I.2.1. Інвентаризація землі

База даних земельних ділянок

бюджет міста (загальний фонд або цільовий фонд БМР)

Спеціалізовані установи, залучені на договірних засадах.

2009

Перший заступник міського голови

I.2.2. Аналіз інвестиційних ресурсів громади

визначення можливостей для інвесторів інвестиційний паспорт міста

В межах операційних витрат

Відділ економіки

2009 – 2010рр

Перший заступник міського голови

I.2.3. Створення каталогу інвестиційних проектів

популяризація міста серед інвесторів

Цільовий фонд БМР

Спеціаліти віділу економіки, підприєсмства міста, зацікавлені в отриманні інвестицій

постійно

Перший заступник міського голови

I.2.4. Створення та ведення переліку об’єктів нерухомості (споруд та земельних ділянок)

прозорість для залучення інвесторів, ефективне використання об’єктів нерухомості

В межах операційних витрат

Спеціалісти з юридичних питань, архітектури, землевпорядкування

постійно

Перший заступник міського голови

I.2.5. Створення та поповнення WEB-сторінки міста з інвестиційною інформацією

доступність інформації

бюджет міста (в межах фінансування міської цільової програми інформаційного збезпечення )

СпеціалістиМВК, КП «Боярка-інформ»

Створення – 2009 р.,

Поповнння - постійно

заступник міського голови по напрямку

Оперативна ціль I.3. «Оптимізація структури міського бюджету»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповіда-льна особа

1.3.1. Зміна статусу міста

Визначення необхідності та можливості зміни статусу міста Визначення рівня підтримки громади

В межах операційних витрат

Спеціалісти МВК, депутати

2009-2011

Міський голова, секретар ради, заступники міського голови по напрямкам

1.3.2. Залучення додаткових джерел надходжень до міського бюджету

Збільшення надходжень до міського бюджету

В межах операційних витрат

Відділ економіки МВК

постійно

Перший заступник міського голови

1.3.3. Оптимізація структури видаткової частини міського бюджету та проведення заходів по зменшенню навантаження на бюджет

Зменшення навантаження на бюджет, раціональне використання бюджетних коштів.

В межах операційних витрат

Відділ економіки МВК

постійно

Перший заступник міського голови

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ ІІ «Формування стратегії просторового розвитку»

Оперативна ціль II.1. «Розробка Генерального плану м.Боярка»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

II.1.1. Узгодження меж міста

Визначення території миста та його меж.

В межах операційних витрат

Спеціалісти з землевпорядкування, юридичних питань

2008 р.

міський голова

II.1.2. Підготовка пакету документів для затвердження Генплану

Отримання необхідних документів для затвердження Генплану міста.

Залучені кошти

Спеціалісти з землевпорядкування, архітектури, юридичних питань

IV квартал 2008 р

Перший заступник міського голови

II.1.3. Передача пакету документів на розгляд міської ради, районної ради та ВРУ

Затвердження Генплану міста

В межах операційних витрат

Боярська міськрада.

2009 р.

Секретар ради

Оперативна ціль II.2. «Зонування території міста»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

II.2.1. Розробка нормативної бази щодо впорядкування розміщення об’єктів на території міста

впорядкування забудови території міста

В межах операційних витрат

Відділ економіки, Спеціалісти з архітектурних питань

З 2008 року постійно

Заступник міського голови по напрямку

II.2.2. Розробка Правил забудови територій

впорядкування забудови території

В межах операційних витрат

Спеціалісти з архітектурних питань

2009 р.

Заступник міського голови по напрямку

II.2.3. Підготовка проектів детального планування

окремих частин міста.

Створення архітектурного ансамблю міста

Кошти міського бюджету (загальний фонд) або кошти інвесторів.

Спеціалізовані установи, залучені на договірних засадах.

З 2009 року постійно

Заступник міського голови по напрямку

Однією з передумов сталого гармонійного розвитку міста є розробка та затвердження Генеральний плану м.Боярки, що передбачає:

1. Правове зонування міських земель.

2. Проведення інвентаризації земель в 3 етапи:

· приватний сектор;

· юридичні особи;

· фізичні особи;

3. Виявлення територіальних земель запасу та розробка проектів організації їх для перспективного розвитку міста.

4. Розробка планів земельно-господарського устрою земель, які не підлягають забудові.

5. Встановлення та закріплення в натурі (на місцевості) меж міста.

6. Розробка проектів розмежування земель права державної та комунальної власності.

7. Оформлення земельних ділянок, як об’єктів нерухомості при наданні (продажу), вилученні (викупі), здійсненні угод.

8. Встановлення обмежень і обтяжень (сервітутів) у використанні земель.

9. Складання спеціальних тематичних карт (атласів) стану і використання земель.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ ІІІ «Поліпшення екологічної ситуації»

Оперативна ціль III.1. «Вирішення проблеми вивозу ТПВ»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

III.1.1. Вирішення питання будівництва міського полігону по переробці ТПВ

Поліпшення екологічного стану міста

Кошти інвесторів

Виконком, міська рада

2009-2010

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

III.1.2. Запровадження селекційного збирання відходів

Поліпшення екологічного стану міста

Залучені кошти, Кошти міського бюджету по програмі благоустрію міста.

Міське КП ЖКГ

2008-2009 р.

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

III.1.3. Залучення комерційних структур для надання послуг по вивезенню ТПВ

Створення конкурентного середовища з метою покращення якості надання послуг по вивозу ТПВ

В межах операційних витрат

Відділ економіки та підприємництва, спеціалісти з комунальних питань

постійно

Перший заступник міського голови

ІІІ.1.3. Налагодження регулярного вивезення побутових відходів

Запобігання утворенню стихійних сміттезвалищ

В межах операційних витрат

спеціалісти з комунальних питань

постійно

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

III.1.4. Проведення роз’ясновальної та виховної роботи серед населення.

Зацікавленість громади у підтримці чистоти в міста

В межах операційних витрат

МВК

2007

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

Оперативна ціль III.2. «Покращення якості питної води»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

ІІІ.2.1.

Встановлення на об’єктах водопостачання споруд по обеззалізненню питної води

Покращення якості питної води

Міський бюджет, грантові кошти.

КП «Боярка-водоканал»

2010-2011

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

ІІІ.2.2.

Технічне переоснащення міської мережі водопостачання та заміна застарілих і зношених водоводів

Енергозбереження, зменшення втрат води , покращення якості питної води

Міський бюджет, субвенції з бюджетів вищого рівня

КП «Боярка-водоканал»

Поетапно з 2009 р.

Заступник міського голови з житлово-комунальних питань

Оперативна ціль III.3. «Відновлення рекреаційної зони»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

III.3.1. Паспортизація рекреаційних зон

визначення чітких параметрів зон та їх статусу

Міський бюджет, залучені кошти

Спеціалізовані установи, залучені на договірних засадах.

2009-2011 рр

Заступник міського голови по напрямку

III.3.2. Винесення за межі міста обласної туберкульозної лікарні, диспансера та рай відділення тублікарні або перепрофілювання цих закладів під тубсанаторії

зменшення небезпеки захворювання населення туберкульозом

Кошти державного бюджету

Міська рада

Поетапно з 2009 р.

Секретар ради

III.3.3. Відродження каскаду міських ставків та запровадження санітарного контролю за стоком води в ставках

створення зони масового відпочинку.

бюджет міста (кошти міського фонду екології), кошти орендарів

ГО „Відродження Притворки”, МВК, орендарі

З 2008 постійно

Заступник міського голови по напрямку

ІІІ.3.4. Реконструкція міських парків, переведення прилеглої до міста лісосмуги в статус лісопаркової зони

створення зон масового відпочинку

Бюджет міста, кошти інвесторів.

Міська рада, спеціалісти міськвиконкому з питань архітектури, землевпорядкування, благоустрою

Поетапно з 2008 р.

Заступник міського голови по напрямку

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ ІV «Розвиток громади міста Боярка»

Оперативна ціль IV.1. «Розвиток освіти, духовності, культури»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

IV.1.1. Розвиток патріотизму у боярчан

Зміна ставлення боярчан до свого міста, співпраця громадян із владою

В межах операційних витрат

Спеціаліст міськвиконкому по звязкм з громадскістю, місцеві ЗМІ, педагогічні колективи закладів освіти

постійно

Заступник міського голови по напрямку

IV.1.2. Розвиток мережі закладів альтернативного виховання

Створення конкурентності в освітній галузі

Кошти інвесторів

підприємці

постійно

Заступник міського голови по напрямку

IV.1.3. Збереження цільового призначення закладів культури, освіти та спорту

Збереження соціо-культурного простору громади

Додаткові асигнування не потрібні

Міська рада, виконавчий комітет

постійно

Заступник міського голови по напрямку

IV.1.4. Залучення дітей до громадського життя міста

Забезпечення спадкоємності в розвитку громади, вирощування місцевих управлінських кадрів

міський бюджет, грантові кошти

Громадські організації, педагогічні колективи закладів освіти

постійно

Заступник міського голови по напрямку

IV.1.5. Вшанування історичних особистостей, життя та творчість яких пов’язані з Бояркою

Створення іміджу Боярки в загальноукраїнському масштабі, сприяння розвитку туризму

бюджет міста (міська цільова програма розвитку культури), спонсорські кошти

Спеціаліст міськвиконкому по звязкм з громадскістю, місцеві ЗМІ,

постійно

Заступник міського голови по напрямку

Оперативна ціль IV.2. «Покращення фізичного та психічного здоров’я громади»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

IV.2.1. Створення альтернативних закладів медичного обслуговування

Підвищення рівня медичних послуг

Інвестиційні кошти, кошти бізнесструктур

Виконком, бізнес-структури

По мірі надходження пропозицій

Перший заступник міського голови

IV.2.2. Розвиток мережі спортивно-оздоровчих закладів

Зміцнення здоровя громади, занятість молоді

міський бюджет, субвеції з бюджетів вищіх рівнів, коши інвесторів

Виконком, бізнес-структури,

постійно

Заступник міського голови по напрямку

IV.2.3. Розвиток психологічних служб

Покращення фізичного та психічного мікроклімату в громаді

міський бюджет, грантові кошти, кошти інвесторів

Виконком, центр соціально-психологічної реабілітації населення

Оетапно з 2009

Заступник міського голови по напрямку

IV.2.4. Профілактика негативних проявів у молоді (наркоманія, алкоголізм, підліткова злочинність, ранні статеві стосунки, тютюнопаління та ін.)

Зменшення рівня підліткової злочинності, покращення здоровя (у т.ч. профілактика СНІДу), підвищення соціальної адаптованості молоді

міський бюджет (міські цільові програми), спонсорські кошти

Виконком, заклади освіти, РВВС, центр соціально-психологічної реабілітації населення

постійно

Заступник міського голови по напрямку

Оперативна ціль IV.3. «Розвиток громадської свідомості»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповіда-льна особа

IV.3.1.Розвиток місцевих ЗМІ (незалежна місцева газета, розвиток Інтернет-мережі, відновлення радіомережі, створення місцевого телебачення)

Інформаційне забезпечення Боярської громади, покращення її поінформованості та згуртованості

міський бюджет, спонсорські кошти

Виконком, КП «Боярка-Інформ»

Поетапно з 2008 року

Заступник міського голови по напрямку

IV.3.2. Створення міської соціологічної служби на базі Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації

Постійний моніторинг громадської думки, покращення зв’язку між владою і громадою, збільшення довіри боярчан до влади, профілактика соціальних збурень

міський бюджет, залучені кошти

Виконком, колектив Центру соціально-психологічної реабілітації.

2009 – 2010 рр

Заступник міського голови по напрямку

IV.3.3. Розвиток соціального партнерства (співпраця влади, ГО, бізнесу)

Зміцнення життєстійкості боярської громади, підвищення довіри громадян до влади.

В межах операційних витрат

Спеціалісти виконкому по звязкам з громадскістю, з екомічних питань, громадскі організації

постійно

Заступник міського голови по напрямку

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ V. «Утримання об’єктів ЖКГ»

Оперативна ціль V.1. «Утримання житлового фонду»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

V.1.1. Розробка та реалізація програми реконструкції застарілого житлового фонду.

Проведення реконструкції застарілого житлового фонду

Кошти інвесторів

Будівельні організації – переможці конкурсу проектів

Поетапно з 2008 року

Заступник міського голови з комунальних питань

V.1.2. Створення ОСББ:

вуличних та квартальних комітетів

покращення організації обслуговування житла

В межах операційних витрат

Спеціалісти виконкому з комунальних та юридичних питань

постійно

Заступник міського голови з комунальних питань

Оперативна ціль V.2. «Реконструкція системи теплопостачання міста»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

V.2.1 Модернізація існуючих котелень, будівництво нових мінікотелень.

економія енергоносіїв, здешевлення теплопостачання

Кошти інвесторів, власників житла, субвенції з держбюджету, кошти міського бюджету (співфінансування)

Спеціалізовані організації, залучені на договірних засадах

Поетапно з 2008 р.

Заступник міського голови з комунальних питань

V.2.2.

Реконструкція мереж газопостачання

теплопостачанн, забезпечення якості послуг

Міський бюджет, субвенції з держбюджету.

Спеціалізовані організації, залучені на договірних засадах

Поетапно з 2008 р.

Заступник міського голови з комунальних питань

V.2.3.

Переведення багатоповерхових будинків на індивідуальне опалення

Техногенна безпека

Кошти власників квартир

Спеціалізовані організації, залучені на договірних засадах

Поетапно з 2008 р.

Заступник міського голови з комунальних питань

V.2.4.

Створення структури по надзору та технічному обслуговуванню котлів індивідуального опалення.

Покращення послуг індивідуального опалення

В межах операційних витрат

Міське КП ЖКГ

2009-2010 рр

Заступник міського голови з комунальних питань

Оперативна ціль V.3. «Забезпечення водопостачання та водовідведення»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

V.3.1. Будівництво ливневої каналізації,

Благоустрій міста

Міський бюджет (бюджет розвитку, цільовий фонд)

КП «Боярка-водоканал»

2010 -2011 р.

Заступник міського голови з комунальних питань

V.3.2.

Будівництво нових глибинних скважин в старій частині міста

покращення водопостачання

Субвенції з бюджетів вищого рівня, міській бюджет (співфінансування)

КП «Боярка-водоканал»

Відповідно до виділення коштів субвенцій.

Заступник міського голови з комунальних питань

V.3.3.

Забезпечення централізованим водовідведенням всієї території міста

покращення водовідведення

Субвенції з бюджетів вищого рівня, міській бюджет (співфінансування)

КП «Боярка-водоканал»

Відповідно до виділення коштів субвенцій.

Заступник міського голови з комунальних питань

Оперативна ціль V.4. «Утримання доріг і дорожніх елементів»

Назва завдання

Очікуваний результат

Джерело ресурсів

Виконавці

Терміни

Відповідальна особа

V.4.1. Визначення статусу доріг (держ.,обл.,рай.,місц.)

Передача частини доріг на обслуговування районним та обласним структурам

В межах операційних витрат

спеціалісти МВК

2009-210 р.р

Заступник міського голови з комунальних питань

V.4.2.

Підтримка в належному технічному стані існуючих доріг з твердим покриттям з поступовим асфальтуванням всіх ґрунтових доріг в місті

Покращення безпеки дорожнього руху, благоустрою міста

Міській бюджет (цільові надходження до спеціального фонду)

Міське управління ЖКГ

постійно

Заступник міського голови з комунальних питань

V.4.3. Будівництво підземного переїзду на станції Боярка

покращення зв’язку між двома частинами міста

Кошти інвесторів.

спеціальні організації

Поетапно з 2008 р.

Заступник міського голови з комунальних питань

3. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ І КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ

Специфіка обраного процесу стратегічного планування полягає в тому, що як результат, так і сам процес планування однаково важливі, етапи розробки і реалізації не розділені. Аналіз ситуації, визначення цілей, розробка завдань організовані з метою залучення якомога ширшого кола зацікавлених осіб і організацій. У розробці Стратегічного плану приймали участь значна кількість жителів міста, що представляли різні організації, у тому числі і ті, які безпосередньо зацікавлені у реалізації завдань плану. Цей процес сприяв кристалізації ідей, встановленню контактів, формуванню груп виконавців плану і, безперечно, впливав на рішення як влади, так і підприємців. Отже план уже реалізується.

Одним із результатів розробки Стратегічного плану є створення організаційних структур, які будуть спрямовувати і контролювати процес реалізації. До складу організаційних структур входять Робоча група, робочі підгрупи, до складу яких входять урядовці, підприємці, громадяни. Під вирішення кожного завдання уже створені або створюються робочі комісії, які працюють над реалізацією конкретних завдань, що увійшли до плану. Працездатність цієї системи організаційних структур, що забезпечує контроль за виконанням та корекцією плану ‑ одна із необхідних умов реалізації Стратегічного плану.

В реалізації плану приймають участь значне число підприємців і організацій, серед яких роль лідера виконує виконавчий комітет міської ради та міська рада. Вони відіграють особливу роль, виступаючи активними, співвиконавцями більшості заходів, що увійшли до плану. Якщо в цілому Стратегічний план не є нормативним документом, то направлені на його реалізацію програми дій місцевої ради і виконкому мають бути нормативними документами, тобто мають бути виокремлені «Плани роботи виконавчого комітету міської ради з реалізації Стратегічного плану» та «Плани роботи міської ради з розробки нормативної бази для реалізації Стратегічного плану».

Перспективні інвестиційні програми і бюджет міста будуть формуватися з урахуванням Стратегічного плану, тобто при підготовці міського бюджету адміністрація вносить, а міська рада приймає рішення по фінансуванню завдань Стратегічного плану.

Передбачається активна роль міської ради у контролі реалізації Стратегічного плану ‑ включення в план роботи обговорень виконання Стратегічного плану та проведення спільних з виконавчим комітетом засідань по реалізації завдань Стратегічного плану, організація щорічних громадських слухань, де міська адміністрація буде звітувати про хід виконання Стратегічного плану.

Отже, організаційно реалізація Стратегічного плану буде забезпечуватися наступним чином:

1. Всі заходи плану обговорюються учасниками реалізації і приймаються на основі консенсусу;

2. Робоча група визначає першочергові заходи і терміни виконання;

3. Під кожне конкретне завдання створюється робоча комісія і призначається відповідальний за реалізацію;

4. Регулярно проводиться засідання Робочої групи для контролю за ходом реалізації плану;

5. Виконавчий комітет міської ради затверджує «План дій виконавчого комітету по реалізації Стратегічного плану»;

6. Міська рада приймає «План роботи міської ради по розробці нормативної бази для реалізації Стратегічного плану»;

7. У процесі розробки міського бюджету враховуються заходи Стратегічного плану;

8. На основі Стратегічного плану формується інвестиційна програма;

9. Щорічно на громадських слуханнях подається звіт про хід реалізації Стратегічного плану.

Фінансування окремих заходів Стратегічного плану проводиться в рамках індивідуальних схем. При цьому заходи, які включені до плану, користуються пріоритетним правом при фінансуванні як із міського бюджету, так і із бюджетів вищого рівня. Деякі із завдань потребують вирішення на рівні центрального уряду. До виконання їх слід залучати Асоціацію міст України, депутатів районної, обласної та Верховної рад, інші ресурси. Слід враховувати про більш широкі можливості лобіювання інтересів міста на рівні району, області та держави, пов'язані із наявністю Стратегічного плану. Результативність лобіювання на підставі ґрунтовно опрацьованого документу, який показує узгоджені та взаємопов'язані позиції, набагато перевищує «проштовхування» окремих проектів. При наявності конкретних цільових програм можливим видається впровадження їх, як пілотних проектів. Аналогічно залучення і використання міжнародної фінансової, технічної допомоги буде направлено переважно на реалізацію Стратегічного плану. Крім того, включення до Стратегічного плану конкретного проекту буде додатковим аргументом при залученні коштів приватних інвесторів.

Для підтримки у робочому стані механізму стратегічного партнерства, який забезпечить уточнення плану і контроль за його виконанням, необхідне відносно невелике фінансування із бюджету або інших джерел.

ДОДАТКИ

1. ДОПОВІДЬ ПРО СТАН ГРОМАДИ

1.1. Вступна інформація

1.1.1. Коротка характеристика міста

Місто Боярка розташоване в центральній частині України в 22 км. в південно-західному напрямку від м. Києва на важливих транспортних виходах Києва на Захід, Південь, Схід (Житомирська траса, Південно-західна залізниця, Одеська траса), має зручне транспортне сполучення зі столицею. На відстані 18 км. на північ від Боярки знаходиться аеропорт Жуляни. Загальна площа міста складає 1122,0 га. Населення Боярської міської ради станом на 01.01.2005 р. складає – 35952 чоловіка. Боярка з 1956 р. є містом районного значення і адміністративно знаходиться у Києво-Святошинському районі.

В 10 км. від Боярки, в м. Вишневому розташована виносна промислова зона Києва. В південно-західному та східному напрямку від міста починаються великі зелені масиви, що в поєднанні з мережею ставків створює сприятливий мікроклімат цієї місцевості і наявність значного курортно-рекреаційного потенціалу.

Залізничним полотном місто розподілено на дві частини. Південно-східна (історична частина міста) ‑ це житловий сектор приватної забудови, в північно-західній (новій частині) поєднані масиви багатоповерхових будинків та приватного сектору.

В Боярці знаходиться декілька значних промислових об’єктів, які нині майже не діють, але мають велику потенційну потужність, будівлі і споруди, інфраструктуру (ВАТ «Арксі», завод «Іскра», швейна фабрика, хлібзавод). Стабільно працюють підприємства газового комплексу, які є основними донорами міського бюджету.

Боярка розташована у лісостеповій зоні. Зелені масиви і насадження у межах міста займають площу 166,4 га, тобто на одного жителя припадає 46,5 кв.м зелених насаджень.

1.1.2. Опис району

Адміністративно-територіальний склад: в районі налічується 52 населених пункти, серед яких 2 міста районного підпорядкування – Боярка та Вишневе, селище Чабани та 49 сіл, на території яких діють 28 міськселищсільвиконкомів. Адміністративна межа району, яка півкільцем охоплює місто Київ, складає 72 тис. 564 га., що становить 2,6% від загальної площі Київської області.

Географічне розташування: Києво-Святошинський район знаходиться в центральній частині Київської області в лісостеповій зоні правої сторони басейну річки Дніпро. Клімат помірно-континентальний з достатнім зволоженням, сприятливий для вирощування зернових, овочевих і фруктово-ягідних культур. Із заходу на півдугою протяжністю понад 60 км прилягає до Києва. На півночі межує з Вишгородським, на північному заході з Бородянським і Макарівським районом, а на півдні з Васильківським та Обухівським районами.

Водні ресурси: р. Ірпінь, р. Бучанка, р. Віта.

Населення: середня чисельність наявного населення станом на 01.01.2008 року – 152,4 тис. чол., в тому числі: міського - 74,0 тис. чол. та сільського – 78,4 тис. чол.; жінок – 40,4 тис., чоловіків - 35,8 тис. Густота населення - 212,730 осіб/км². В Києво-Святошинському районі проживають громадяни різних національностей. В національному відношенні найбільшу питому вагу займають українці, росіяни, білоруси, поляки, вірмени, євреї азербайджанці, молдавани, болгари, грузини, татари.

1.1.3. Історичний нарис

Територія Боярки ‑ Будаївки та її околиць була заселена часів сивої давнини. Поблизу міста виявлено поселення пізньотрипільської культури (III тисячоліття до н.е.), кургани та поселення епохи бронзи (ІI тисячоліття до н.е.), кургани скіфських часів (VI ст. до н.е.), посуд зарубинєцької культури (II ст. до н.е.), слов'янські поселення епохи існування Київської Русі. Територія Боярки та її околиць і весь простір від Боярки до Києва колись був вкритий суцільними дрімучими лісами, про що свідчать ґрунти лісового походження.

Пагорб, на якому стоїть місцева церква, в минулому був невеликим словенським городищем-фортецею часів Київської Русі. З усіх сторін пагорб омивався водою. Вчені вважають, що він штучного походження. Навколо пагорба, очевидно, були високі земляні вали з палісадами із загострених колод і бійниці.

Пагорб з рештою території з'єднувався вузькою смужкою суходолу, перекопаного глибоким ровом, через який було перекинуто підйомний міст. Ця фортеця входила до складу Віто-Бобрицької оборонної лінії ‑ однієї із системи «Змійових валів». Починалася ця лінія біля села Перевіз на Ірпіні і йшла через місцеві ліси вздовж річок Бобриці, Віти та Сіверки і далі до Дніпра. За цією лінією тягнулися вали вздовж річки Стугни. Залишки Віто-Бобрицької лінії дуже добре видно ще й тепер у Плисецькій дачі Боярського лісгоспу та біля села Круглик. Боярське городище охороняється законом як історична пам'ятка, у 1240 році поселення знищили монголо-татари.

Перші писемні згадки про Будаївку з'явилися на початку XVI століття. Деякий час Будаївка на річці Притварці була власністю Києво-Печерської лаври. Щодо походження назви «Будаївка» існує кілька версій. За однією з них вона походить від племені будинів, про яких у V ст. до н.е. писав Геродот. За іншою ‑ першим поселенцем на цій території був козак Будай. З часом тут оселилися інші люди і село назвали Будаївкою. За третьою версією назва села походить від слова «буда» ‑ підприємства по виготовленню з деревини поташу. У будах ‑ куренях жили робітники і в них же зберігали готову продукцію. В книзі «Описи Київського намісництва» (Київ, видавництво «Наукова думка», 1989 р.), складеному у 1781 році, село називається Болдаївкою. Тоді ж у ньому проживало 107 осіб у 20 хатах.

Мешканці Будаївки брали активну участь в козацько-селянських повстаннях проти польських магнатів, зокрема у національно-визвольній боротьбі під проводом Богдана Хмельницького. У 1648 році Будаївка ввійшла до складу Білогородської сотні Київського козацького полку. У 1868 році через Будаївку пройшла залізниця і побудували залізничний вокзал (22 км від Києва). З правого боку залізниці фастівського напрямку біля станції виникло дачне селище під назвою «Боярка». Очевидно, ще в часи Київської Русі в цьому місці існувало поселення, яке належало якомусь боярину. Боярами в Київській Русі звалися сановники, наближені до великого князя, а також найвизначніші люди в державі. Близькість до міста зручне сполучення, живописна природа і майже незаймані людиною ліси, чисте і цілюще повітря все це сприяло приваблюванню дачників. Поряд з станцією дуже швидко виникає велика кількість літніх будиночків які на весняно-літній період наймали мешканці Києва. В літні місяці в Боярку приїздило понад 10 тисяч киян і Боярка ставала густонаселеним містечком. Поступово воно стало популярним лікувально-оздоровчим курортом. Сюди для лікування легеневих хвороб приїздили навіть мешканці Одеси. Величезний наплив мешканців Києва спостерігався у літні вихідні і святкові дні. Кияни вважали тоді Боярку своєю і її головну вулицю, яка утворилася на місці колишньої просіки називали Хрещатиком.

Потім вліво від залізниці в лісі, який прилягав до вокзалу, також почали будувати дачі. По лівій стороні залізниці за ставком, вода в якому була сильно забруднена побудували велику кількість дач і для зручності дачників тут зробили зупинку дачних поїздів під назвою „Площадка”.

Ціни в Боярці на продукти харчування були набагато нижчі ніж у Києві. Пляшка молока (3 склянки) коштувала 5 коп.

В другій половині ХІХ століття в Боярці почала діяти земська лікарня на 20 ліжок і дитяча консультація. В 1899 році Європейські доброчинні організації відкрили санаторій на 110 ліжок для бідних євреїв хворих на туберкульоз. В кінці ХІХ століття відкрили пошту, аптеку, і продовольчі магазини, а в 1920 році туберкульозний санаторій на 160 місць і початкову школу в якій у 1926 році працювало 12 учителів.

У 1899 році в Боярці почало діяти товариство сприяння дачній місцевості. Керівництво Південно-західної залізниці вирішило власними силами організувати культурно-мистецьке обслуговування дачників. Начальник ПЗЗ Олександр Порфирович Бородін – талановитий інженер залізничник, вчений і видатний винахідник в галузі парового будування був людиною високої культури. Він дав розпорядження, щоб духовий оркестр ПЗЗ починав грати в Боярці з 15 травня, а хор співав з 1 червня.

У вихідні і святкові дні Бородін розпорядився для перевезення дачників і киян бажаючих послухати концерти, виділяти достатню кількість поїздів. В 1900 році збудували театр, який користувався величезною популярністю. Нажаль у вересні 1907 року цей театр згорів.

В кінці ХІХ ст. і до початку Першої світової війни в Боярці вирувало культурно-мистецьке життя. В статті надрукованій в журналі «Акцент» № 1 за 1997 рік, повідомляється, що 4 червня 1895 року в міському парку на щойно побудованій естраді при величезній кількості людей відбувся вокально-музикальний концерт з участю хорової капели управління Південно-Західної залізниці і духового оркестру головних київських майстрів.

О.П. Бородін виділив кошти не лише для побудови парку, а й для його благоустрою. Алеї парку були освітлені електричними ліхтарями і це в той час, коли тоді навіть Хрещатик у Києві ще не був повністю освітлений.

В кінці XIX століття Боярка стала улюбленим місцем відпочинку київської знаті та інтелігенції. Тут лікувалися та відпочивали такі відомі письменники, як: Б.І.Грінченко, Леся Українка, В.І.Самійленко (помер 12 серпня 1925 року і похований біля боярської церкви), С.Я.Надсон, Шолом-Алейхем, композитор М.В.Лисенко, художник М.К.Пимоненко, перша народна артистка України М.К.Заньковецька та багато інших видатних діячів науки і культури.

Знаменитий художник М.К.Пимоненко з 1888 по 1911 рік жив в селі Малютянка, яке знаходиться поряд з Бояркою. В Малютянці він написав свої кращі картини.

У віці 11 років Миколка допомагав батькові розписувати церкви в Боярці, Мотовилівці, Малютянці. Завдяки видатним здібностям він став академіком живопису, членом мистецьких творчих об’єднань Франції, Німеччини і Англії.

В Малютянці Микола Корнилович намалював знамениті картини «Святочне ворожіння», «Ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Сватання», «Орач», «Сінокіс», «Суперниці», «Біля криниці», «Жнива», «Сінокіс», «Біля річки» та багато інших. Головними героями його картин були селяни, серед них і малютянці. В Боярці жив відомий вчений лісівник і політичний діяч, близький співробітник Симона Петлюри Борис Георгійович Іваницький, ректор Української господарської академії (Чехія), згодом Голова Української Національної Ради в екзині. Тут народився видатний фізик-хімік Б.О.Кістяківський, віце-президент АН США. Він доклав багато зусиль щоб впровадити контроль над атомною зброєю і запобіганню атомної війни.

В роки громадянської війни Боярка як місце відпочинку киян припинала своє існування. Мешканці Будаївки карбувались ленінським часом «Грабуй награбоване» і закликали до знищення панівних класів, почали грабувати і нищити дачні будиночки. За даними дослідника Миколи Кучеренка згідно протоколу засідань Будаївського волвиконкому від 27 березня 1923 року залишилось у дачному селищі Боярка 93 будівлі з них націоналізованих 34. Усі будівлі знаходяться в напівзруйнованому стані. Розкрадання будівель місцевими жителями набуло небувалого розмаху. Щоб врятувати рештки дачних будинків волвиконком доручив міліції організувати їх охорону. Після захоплення влади більшовиками парк біля станції Боярка зрубали і знищили торгівельні заклади.

В кінці XIX століття у Будаївці відкрили школу бджільництва, яку у 1921 році перетворили на технікум (тепер сільськогосподарський технікум). В листопаді 1926 року до Будаївської сільської ради включили дачне селище Боярку і це поселення назвали «Боярка-Будаївка». Населення Боярки-Будаївки становило тоді 3200 чоловік.

З 1925 року Боярське та інші суміжні лісництва стали базою лісоінженерного факультету Київського сільськогосподарського інституту. У 1930 році Боярський лісгосп підпорядкували щойно організованому Київському лісотехнічному (з 1936 року лісогосподарському) інституту. У 1938 році Боярка-Будаївка була віднесена до категорії селищ міського типу і стала називатися Бояркою. За переписом населення у 1939 році у Боярці проживало 8,6 тисяч чоловік. 1 серпня 1941 року Боярку захопили фашисти, а 5 листопада 1943 року радянська армія визволила її від загарбників.

У 1966 році відкрита Боярська лісова науково-дослідна станція.

Кілька десятків років тому завдяки цілеспрямованій компартпропаганді Боярка стала відомою не лише в колишньому СРСР, а й далеко за його межами. Мабуть, не було таких засобів масової інформації, які б не приділяли уваги М.О.Островському, його роману «Як гартувалася сталь» та перебуванню в Боярці у зв'язку з будівництвом вузькоколійки

За мотивами роману знято два кінофільми, а відомий письменник І.А.Цюпа написав роман «Мужній вершник». За романом створено балет «Юність» М.Чулакі, оперу «Павло Корчагін» Н.Юхновським, а за романом «Народжені бурею» кіностудія імені О.П.Довженка створила однойменний кінофільм. Островський мав персональні музеї в Сочі, Шепетівці (тепер обласний молодіжний культурно-просвітницький центр), Москві і Боярці (з 1992 року ‑ краєзнавчий музей). Біля боярського музею встановлено пам'ятник комсомольцям 20-х років і погруддя Островського, на шляху з Боярки у село Забір'я споруджено монумент «Боярка-БАМ». На стіні боярського залізничного вокзалу висить меморіальна дошка, яка сповіщає, що саме тут М.Островський будував у 1921 році «вузькоколійну залізницю». Поряд із залізничною станцією на постаменті стоїть паротяг «Кукушка». Такі паротяги возили платформи з дровами боярською вузькоколійкою.

На території Боярської лісової дослідної станції встановлено «Пам'ятний знак комсомольцям 20-х років від колективу Української сільськогосподарської академії на честь 50-річчя радянської влади». В лісі поряд із долиною Надсона (місцевість, де любив гуляти Надсон), студенти сільськогосподарської академії проклали символічну ділянку вузькоколійки, розбили біля неї дендропарк, встановили меморіальну дошку.

В Боярці іменем Островського названо кінотеатр і школу. Його ім'я носять вулиці, площі міст та селиш, бібліотеки і клуби. Островському присвячені пісні і постановки в театрах, величезна кількість статей, в яких прославляли Павку Корчагіна-Островського та інших будівельників вузькоколійки.

Завдяки Островському, Боярка в 60—80-х роках заднім числом стала символом героїчних звершень комсомолу. На в'їздах у місто поставили стенди з написами «Боярка ‑ місто комсомольської слави». Заднім числом боярську вузькоколійку оголосили першим у країні ударним комсомольським будівництвом.

До 1924 року село, яке знаходилося поряд з Будаївкою називалося Бояркою і тоді ж його називали Тарасівкою, а Будаївку – Бояркою-Будаївкою. З 1923 по 1927 рік це село було центром Боярсько-Будаївського району. В 1938 році Боярку-Будаївку віднесли до селищ міського типу і стали називати її Бояркою. У 1939 році населення її становило 8,6 тисяч чоловік.

31 серпня 1941 року Боярку захопили фашисти. Вони вивезли на німецьку каторгу 210 боярчан. В книгу пам’яті України записано 432 мешканців Боярки, які не повернулися з війни. 5 листопада 1943 року радянська армія визволила місто від загарбників.

В 1956 році Боярка стала містом районного підпорядкування. На промислових підприємствах тут працювало вже біля 10 тис. чоловік. Одним з найбільших підприємств стала швейна фабрика дитячого одягу, збудована у 1963 році.

Із введенням у дію газопроводу Дашава ‑ Київ у 1948 році було створене Боярське управління газопроводу, а в 1951 році побудована потужна газокомпресорна станція. Для робітників газового комплексу були побудовані двоповерхові багатоквартирні будинки в районі вул. Маяковського. Почала розбудовуватись нова частина Боярки.

В кінці 40-х і початку 50-х років в новій частині міста надавались ділянки під забудову для демобілізованих військовослужбовців з усього Радянського Союзу.

В 1969 році був побудований завод «Іскра», який дав подальший поштовх розвитку міста. Для робітників заводу будувались гуртожитки, багатоповерхові будинки. Почала формуватися головна магістраль міста ‑ вул. Білогородська. В районі цієї вулиці будували житло також і організації газового комплексу, що знаходилися поза межами міста. В результаті цього міста в 70—80-х роках значно зросло. В 90-х роках Боярка вже вичерпала можливості для екстенсивного територіального розвитку.

1.2. Площа громади і структура використання території

Загальна площа міста (діаграма 1) складає 1122,0 га, в т.ч.:

1) лісова зона ‑ 281,7 га;

2) під забудовою ‑ 664,6 га (діаграма 2), в т.ч.:

· житлова забудова – 500 га, в т.ч.:

· комунальне житло ‑ 42,3 га;

· індивідуальна забудова ‑ 457,7 га;

· землі промисловості ‑ 20,4 га;

· землі, які використовуються у комерційних цілях (в т.ч. торгівля) ‑ 30,6 га;

· землі громадського призначення ‑ 87,0 га;

· землі, які використовуються для транспорту (дороги, вулиці) та зв’язку ‑3,4 га;

· землі, які використовуються для технічної інфраструктури ‑ 23,2 га;

3) землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі (зелені насадження, вулиці, площі, рекреаційні території та інші) ‑ 166,4 га (діаграма 2), в тому числі:

· санаторно-курортні заклади ‑ 31,4 га;

· території вищих навчальних закладів – 3,8 га;

· колективні сади – 123,1 га;

· парки – 8,1 га;

4) інші ‑ ( в т.ч. 5 ставків, річка Притварка) – 9,3 га.

До сприятливої по інженерно-будівельних нормах відноситься майже вся територія міста.

В той же час, існує всього один переїзд через залізничну колію (довжина колії на території міста складає 5 км.), пішохідні переходи відсутні. Приймаючи до уваги високу інтенсивність руху потягів, така ситуація значно ускладнює транспортне та пішохідне сполучення між частинами м.Боярка та призводить до забруднення атмосферного повітря, основним джерелом якого є автотранспорт. Найбільші концентрації викидів спостерігаються вздовж центральної вулиці та вулиць для руху вантажного транспорту. Викиди мають лінійно-векторне поширення. Ареали забруднення поширюються і на житлову забудову.

На даний час склалося чітке функціональне зонування території міста:

· сельбищна зона (зона проживання) займає 75,2% території міста;

· промислово-складська зона, де розташовані основна кількість промислових та комунальних підприємств, займає 3,1% території міста:

· рекреаційна зона займає 14,8% території міста.

Відсутність Генерального плану призвела до хаотичності забудови міста та порушення містобудівних та архітектурних норм і правил (розташування в центрі міста поряд з житловим сектором автозаправочної станції, хаотичне розміщення торгівельних кіосків і павільйонів, стихійних ринків).

1.3. Місцеве управління

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», через міську раду та її виконавчий комітет. Органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади міста, є Боярська міська рада, до складу якої обрано 44 депутати.

Структура виконавчих органів ради: 25 посадових осіб: міський голова, три заступники міського голови (з питань економіки та підприємництва, з соціальних питань, з комунальних питань), секретар ради, 3 начальники відділів, 1 радник, 1 керуюча справами, 6 головних спеціалістів, 7 спеціалістів I категорії. Відділи: Загальний (діловодство), Бухгалтерського обліку, Економіки та підприємництва.

Міською радою утворено 7 постійних депутатських комісій:

· з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, законності та правопорядку;

· з питань духовності, освіти, культури, молоді та спорту, охорони здоров’я, материнства і дитинства;

· з питань соціального захисту населення, екології, охорони довкілля, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

· з питань промисловості, підприємницької діяльності, торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку;

· з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, благоустрою міста;

· з питань містобудування, архітектури, використання земельних ресурсів, адміністративно-територіального устрою;

· з питань фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічних зв’язків.

До відання виконавчого комітету міської ради належать як власні (самоврядні), так і делеговані повноваження. Серед основних власних повноважень:

· забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів, прийняття відповідних програм, організація їх виконання;

· розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення, пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності;

· залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, координація цієї роботи на відповідній території;

· складання проектів місцевих бюджетів;

· встановлення тарифів щодо оплати побутових комунальних, транспортних та інших послуг;

· управління коштами та іншим майном, що перебувають у власності територіальних громад;

· організація благоустрою населених пунктів;

· підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності громад;

· справляння плати за землю;

· підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля та рішень про організацію територій і об’єктів природно-заповідного фонду;

· повноваження у сфері зайнятості та соціального захисту населення та інші.

Резюме

1. Боярка має надзвичайно вигідне географічне положення:

· в безпосередній близькості від столиці України м.Києва (22 км.) і має хороші транспортні зв'язки з Києвом (автодорожні та залізничні);

· знаходиться в зоні соціально-економічного впливу м.Києва ‑ одного з найбільших науково-виробничих та культурних центрів Європи;

· на важливих транспортних виходах Києва на Захід, Південь, Схід;

· на інтенсивно урбанізуючих внутрішньообласних лініях розвитку Київ–Боярка‑Фастів, Київ–Боярка‑Біла Церква;

· поблизу знаходиться аеропорт Жуляни.

· Біля Боярки, в м.Вишневому закінчується виносна промислова зона Києва і фактично від Боярки починаються великі зелені масиви, що в поєднанні з мережею ставків створює сприятливий мікроклімат цієї місцевості і наявність значного курортно-рекреаційного потенціалу.

2. Громада має значні можливості розвитку «зеленого» та історико-краєзнавчого туризму.

3. Історичні пам’ятки міської ради знаходяться у занедбаному стані.

4. Громада має вільні землі несільськогосподарського призначення та об’єкти нерухомості.

1.4. Суспільство

1.4.1. Демографія

Населення Боярської міської ради станом на 01.01.2005 р. складає – 35952 чол. (табл. 1, діаграма 4).

Таблиця 1. Вікова структура населення

0-14

15-24

25-34

35-59

60-99

100

Чоловіки (чол.)

3006

2839

2423

5725

2563

Жінки (чол.)

2840

3017

2520

6619

4399

1

ВСЬОГО

5846

5856

4943

12344

6962

1

Характеристики зміни чисельності населення м. Боярки наведені у табл. 2 та на діаграмі 5.

Таблиця 2. Чисельність населення

2000

2001

2002

2003

2004

Показник зменшення населення у 1995-2003 рр. (%)

Щільність заселення у 2003 р. (осіб/км²)

Чоловіки, чол.

17033

17082

16556

16468

16556

-3,0%

31,9

Жінки, чол.

19996

20053

19395

19332

19396

ВСЬОГО

37029

37135

35951

35800

35952

Статевий склад населення характеризується значною перевагою жінок. Їх припадає по місту 117 на 100 чоловіків (табл.3).

Таблиця 3. Структура населення у 2004 р.

Кількість жінок, тис.чол.

Кількість чоловіків, тис.чол.

Показник фемінізації*

Відсоток жінок у загальній чисельності населення, %

19,3

16,5

117

53,9

*показник фемінізації розраховується як кількість жінок на 100 чоловіків.

Характеристики населення м.Боярки за економічною активністю наведені у таблиці 4 та на діаграмі 6.

Таблиця 4. Структура населення за економічною активністю

Рік

Кількість населення

Непрацездатні

на 100 осіб у працездатному віці

всього

у до-працездатному віці

у працездатному віці

у після-працездатному віці

осіб

%

осіб

%

осіб

%

2000

37029

6247

16,9

20246

54,7

10538

28,5

65

2001

37135

6088

16,4

18453

49,7

10659

28,7

2002

35951

6500

18,1

18669

51,9

10782

30,0

2003

35800

5899

16,4

21015

58,4

7572

21,1

2004

35952

6253

17,5

21807

60,6

7892

21,9

Характеристики механічного руху населення м.Боярки наведені у таблиці 5 та на діаграмі 7.

Таблиця 5. Механічний рух населення

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

Прибуло, чол.

1362

1247

1346

1500

Вибуло, чол.

999

1127

1064

1300

Сальдо, чол.

363

120

282

200

Характеристики природного руху населення м.Боярки наведені у таблиці 6 та на діаграмі 8.

Таблиця 6. Природній рух населення

1995 рік

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

Народилися, чол.

335

284

319

263

290

Померли, чол.

506

541

528

444

400

Сальдо, чол.

-171

-250

-209

-181

-110

1.4.2. Умови проживання

Кількість будинків 254, садиб – 7000.

Середня площа присадибних земельних ділянок – 600м².

Середній вік будівель – 35—40 р.

Новобудови – ведеться будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул.Білогородській (на в’їзді в місто).

На теперішній час надані дозволи на будівництво багатоповерхових будинків по вул.Білогородська 19, вул.Седова, вул.Пушкінська, які знаходяться на стадії розробки техдокументації.

Пустуючого житла в місті практично немає.

1.4.3. Доходи населення

Середня зарплата працюючих – 780 грн. Цей показник в місті є вищим ніж в середньому по району (в основному за рахунок підприємств газового господарства).

Середня пенсія 550 грн. (в місті багато пенсіонерів-війсковослужбовців та ліквідаторів аварії на ЧАЕС).

Інші доходи – підприємницька діяльність, продукція підсобних господарств (квіти, овочі, фрукти, молочна продукція).

1.4.4. Стан місцевої безпеки

Міліція представлена районним відділом ГУ МВС України в Київській області. В місті працює 7 дільничних інспекторів.

Кількість злочинів:

· 2004 рік – 263, розкрито – 151

· 2005 рік – 167, розкрито – 106.

В структурі злочинів переважають крадіжки та хуліганство.

Пожежна охорона представлена двома пожежними частинами (в новій та в старій частині міста), які забезпечують оперативне реагування на виникнення пожеж.

Кількість пожеж за 2005 рік – 18.

Резюме

1. Боярка є важливим елементом Київської агломерації населених пунктів. За показником кількості населення (35,9 тис.чол.) – це найбільший населений пункт Києво-Святошинського району, а серед найбільших міст області займає шосте місце.

2. В значній мірі Боярка виконує роль спального району Києва (12 тис.чол., 43,6% працездатного населення міста працює на підприємствах і установах столиці). В той же час м.Боярка відіграє роль місцевого центру розселення в зоні впливу якого знаходяться ряд сіл (Тарасівка, Віта-Поштова, Забір’я, Юр’ївка, Жорнівка, Княжичи).

3. В структурі населення 54% ‑ жінки, діти до 15 років ‑ 16%, 25% ‑ люди пенсійного віку.

4. Прогресуюче погіршення демографічної ситуації в місті за рахунок перевищення смертності над народжуваністю компенсується позитивним сальдо механічного руху. Розташування міста в безпосередній близькості до столиці в зоні великих зелених масивів обумовлює збільшення населення за рахунок притоку з інших регіонів і навіть з Києва.

5. Аналізуючи показник приросту кількості населення Боярської міської ради протягом 2000—2003 рр., необхідно відзначити збільшення кількості населення на 152 чол. (+21,4%) внаслідок механічного руху населення. За період 2000—2003 рр. з міста вибуло 4490 чол. (в середньому 1123 чол. в рік), а прибуло 5455 осіб (близько 1364 чол. на рік).

6. Показники зменшення населення внаслідок природного руху є дещо меншими (в 1,9 рази) від показників механічного руху. Так, за період 2000—2003 рр. в місті померло 2419 осіб (близько 62 чол. в рік).

7. Аналіз структури населення Боярської міської ради за віком показує, що питома вага населення пенсійного віку у 2004 році складає 25,0%, а дітей від 0 до 15 років ‑ 16,0%, що свідчить про відсутність резервів зростання населення, закладених в демографічній структурі.

8. Аналіз структури населення по економічній активності показує, що у 2004 році кількість осіб до працездатного віку складає 6253 чол., що у 1,3 рази менше кількості населення після працездатного віку.

Крім того, необхідно відзначити значну кількість (60,6%) працездатного населення та незначну кількість (65 осіб) непрацездатного населення на 100 осіб працездатного населення.

1.5. Технічна інфраструктура

1.5.1. Водопровідна мережа

Забезпечення населення питною водою здійснюється з артезіанських свердловин. Постачає воду КП «Боярка-Водоканал», яке належить до комунальної власності і має наступні характеристики:

· Потужність ‑ 8,6 тис.м³/добу.

· Кількість насосних станцій ‑ 4.

· Завантаженість ‑ 90%.

· Повна довжина водогону – 31,2 км, мережі ‑ 131,2 км.

· Громада забезпечена водопостачанням на – 80%

· Всього споживачів послуг – абонентів ‑ 12118, у т.ч. населення ‑ 11899, бюджетні організації ‑ 31, промисловість – 188.

· Якість води відповідає ГОСТУ.

· Здійснюється механічна очистка води та хлорування.

· Необхідно встановлення на всіх насосних станціях систем знезалізнення та знержавлення води.

1.5.2. Каналізаційні мережі

Обслуговує КП «Боярка-Водоканал», яке належить до комунальної власності і має наступні характеристики:

· Повна довжина мережі – 433 км.

· Потужність ‑ 1250 м³/год.

· Завантаженість ‑ 100%.

· Громада забезпечена каналізаційною мережею на 70%.

· Кількість споживачів послуг ‑ 7937, у т.ч. населення ‑ 7797, бюджетні організації ‑ 23, промисловість – 117.

1.5.3. Очисні споруди

Власник очисних споруд ‑ КП «Боярка-Водоканал» має наступні характеристики:

· Очисні споруди експлуатуються ‑ з 1989 року.

· Відстань від міста – 2 км.

· Очищені стоки скидаються в р.Ірпінь.

· Планова потужність – 11,7 тис.м³/добу

· Завантаженість – 7—8тис.м³/добу.

· Параметри очищення – повна екологічна очистка (механічна, біологічна).

1.5.4. Утилізація відходів

Господарювання комунальних відходів на території обслуговують – РВУЖКГ, БМВУЖКГ, КП «Комунсервіс».

Характеристики:

· Селекційного збирання комунальних відходів немає.

· На території громади знаходиться близько 150 контейнерів.

· Санкціонованих, паспортизованих сміттєзвалищ немає.

· Тверді побутові відходи вивозяться на районне сміттезвалище поблизу селища Крюківщина в 10 км. від Боярки.

1.5.5. Енергетика

Підприємством, що обслуговує територію громади є ЗАТ «Київобленерго».

Характеристики:

· Кількість абонентів ‑ 18060, з яких: населення - 70%, підприємства та організації – 30%.

· На території міста знаходиться 60 розподільчих підстанцій загальною потужністю 22080 КВА. Середня їх завантаженість 85%.

· Споживання електроенергії становить 84,6 млн.кВт/рік, в тому числі: населення – 20,5 млн.кВт/рік.

· Одними з найбільш потужних споживачів є комунальні підприємства міста – «Боярка-водоканал» та міське виробниче управління житлово-комунального господарства.

1.5.6. Теплова енергія

Постачальником послуг на території міста є Боярське міське виробниче управління житлово-комунального господарства та Київо-Святошинське комунальне підприємство теплових мереж.

Характеристика:

· На території громади налічуються 8 котелень на газовому паливі.

· Загальна потужність – 57,4 МВт.

· Завантаженість (крім котельні «Декоративні культури», яка завантажена на 30%) ‑ 100%.

1.5.7. Газова мережа

Постачальником газу для населення є ДП «УЕГГ», для тепломереж ‑ ДК «Газ України», для промислових підприємств ‑ оптові постачальники. Обслуговуюча організація ‑ ДП «Києво-Святошинське УЕГГ».

Характеристика:

· Повна довжина газової мережі – 103,2 км.

· Споживання 52,3 млн.м³ (по місту).

· Кількість ГРП по території – 13, ШРП – 31.

· Кількість споживачів – 12800 од., у т.ч.: населення - 12715 чол., бюджетні організації - 30 од., промисловість – 55 од.

· Громада є газифікованою на 100%.

1.5.8. Телекомунікаційна мережа

Постачальники услуг ‑ ВАТ «Укртелеком» ЦЕЗ № 9, ЧП «Оптима», Укргазтехзв’язок.

· Кількість телефонних абонентів – 10000 осіб.

· Покриття мобільним зв’язком ‑ 100%.

· Відсоток телефонізації громади складає – 83%.

· Поштові потреби громади в повному об’ємі забезпечує 4 почтових відділення розташованих на території міста.

1.5.9. Дороги

· Кількість кілометрів на території громади – 217 км.

· Протяжність мережі з твердим покриттям – 87 км.

· Ґрунтові дороги – 130 км.

· Загальна площа мережі – 1,3 тис.м²

· Вулиць та доріг з штучним освітленням – 98 км.

Резюме

1. Місто Боярка має добре розвинуту систему інженерно-технічної інфраструктури. Система газопостачання, електропостачання та телекомунікаційна мережа повністю забезпечують потреби населення. Але існують досить серйозні проблеми з водопостачанням та водовідведенням. Майже вся система потребує капітального ремонту та заміни комунікацій, стара частина міста не підключена до центральної каналізації. Не вирішена проблема альтернативних джерел питної води (при аваріях на водогоні місто залишається без питної води). Потужність свердловин в старій частині міста недостатня для 100% забезпечення потреби населення (особливо у літній період). Необхідно також проводити заходи по покращенню якості води (обеззалізнення).

2. Головною проблемою теплозабезпечення є заборгованість організацій теплопостачання за енергоносії, що призводить до неможливості своєчасного та безперебійного постачання тепла. Незадовільним є також стан внутрішньо будинкових та зовнішніх мереж.

3. Через неспроможність міських комунальних служб налагодити селекційне збирання та вивезення твердих побутових відходів та відсутність власного комплексу по їх утилізації виникають проблеми санітарної очистки міста.

4. Вирішення цих проблем потребує значних капіталовкладень, які відсутні в міському бюджеті, тому для їх розв'язання необхідне залучення зовнішніх інвестицій.

5. Щільність існуючої магістрально-дорожньої мережі – 1,83 км/кв.км. є вище середнього показника серед аналогічних міст України. Але разом з тим покриття багатьох доріг є незадовільним, багато вулиць у приватному секторі не мають твердого покриття, облаштованих тротуарів та пішохідних зон.

6. Відсутність централізованого вивезення побутових відходів ускладнює екологічну ситуацію, так як сміття вивозиться місцевим населенням по всій території проживання.

7. Громада має відносно розвинену систему комунікацій.

1.6. Житловий фонд

Загальна площа житлового фонду на території міста складає 259000 кв.м. Всього квартир – 7500 од. Загальна площа житла на кінець 2004 року: 259 тис.кв.м, у т.ч. у розрахунку на 1 жителя 13,9 кв.м при нормативі на 1 особу 21,5 кв.м.

Проводиться індивідуальне житлове будівництво. За 2004 рік введено в експлуатацію 4867 кв.м. індивідуального житла (15 будинків), що на 25% більше ніж у 2003 році, це свідчить про стабільну тенденцію розвитку індивідуального будівництва. Але основною стримуючою причиною зростання обсягів індивідуального будівництва є щільність забудови міста та обмеженість вільних земельних ділянок. Резервом для розширення площ під індивідуальне будівництво є дачні ділянки, які примикають до житлового сектору. У 2004 році спостерігається тенденція збільшення звернень власників цих ділянок про зміну цільового призначення землі для індивідуального житлового будівництва.

На території функціонує 1 житлово-комунальне підприємство ‑ БМВУЖКГ. Воно територіально жорстко закріплено за житловим фондом, який обслуговує (табл.7).

Таблиця 7. Характеристика житлового фонду закріпленого за комунальним підприємством

Кількість будинків,

од.

Кількість квартир,

од.

Корисна площа,

кв.м.

Доля підприємства у загальній

корисній площі, %

254

7500

259000

100%

В цілому по місту житловий фонд, закріплений за підприємствами «старий»: 240 будинків (94,5%) ‑ будинки з строком експлуатації більше 20 років. Наступні 5 років показник житла, яке потребує капітального ремонту, збільшиться до 246 (96,9%) (табл. 8).

Таблиця 8. Структура житлового фонду по строкам експлуатації

до 5 років,

%/од.

5-10 років,

%/од.

10-15 років,

%/од.

15-20 років,

%/од.

більше 20 років,

%/од.

0,003/1

0,02/5

0,008/2

0,02/6

94,5/240

Важливою характеристикою комфортності життя населення є рівень благоустрою житлового фонду. На території Боярки висока питома вага напівупорядкованого і невпорядкованого житла ‑ 130 (51,2%). Високою є доля житла з усіма зручностями, без ліфта та сміттєпроводу: 94 будинки (37,0%) (табл.9).

Таблиця 9. Структура житлового фонду по рівню благоустрою

З усіма зручностями,

з ліфтом, %/од

З усіма зручностями,

без ліфта, з сміттєпроводом, %/од

З усіма зручностями,

без ліфта і

сміттєпровода, %/од

Напівупорядковані, %/од

Невпорядковані, %/од

0,12/30

-

37/94

47/120

0,04/10

Резюме

1. Житловий фонд міста на 94% складають будівлі, яким більше 20 років. Інженерні мережі, дахи та ліфтове обладнання в них потребують капітального ремонту. Але важкий економічний стан житлово-комунального підприємства, яке є на сьогодні єдиним в місті, не дозволяють належним чином обслуговувати житловий фонд.

2. Для вирішення цієї проблеми необхідно в першу чергу провести реорганізацію комунального господарства міста із забезпеченням удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством через його реструктуризацію та запровадження договірних відносин між споживачами і виробниками послуг і забезпечення їх правового захисту.

3. Обсяги житлового будівництва в місті незначні через обмеженість земельних ресурсів.

1.7. Соціальна сфера

1.7.1. Охорона здоров’я і соціальне забезпечення

Медичні послуги населенню надають: ЦРЛ на 440 лікарняних ліжок в т.ч. 90 пологових, тубдиспансер на 60 ліжок, обласна дитяча лікарня, районна поліклініка ‑ 379 відвідувань у зміну, дитяча районна поліклініка ‑ 50 відвідувань у зміну, районна стоматполіклініка ‑ 350 відвідувань у зміну, станція швидкої допомоги, приватний медичний центр «Одос», 5 приватних стоматологічних кабінетів.

З розрахунку на 1000 населення:

· кількість лікарів усіх спеціальностей ‑ 5,5;

· кількість середнього медичного персоналу ‑ 12,14;

· кількість лікарняних ліжок ‑ 13,3;

· ємність (відвідувань у зміну) поліклінічних закладів – 832.

Захворюваність на 1000 населення:

· злоякісні новоутворення ‑ 13,1;

· хвороби системи кровообігу ‑ 454,6;

· хвороби органів дихання ‑ 306,5;

· активний туберкульоз ‑ 1,36;

· кишково-шлункові захворювання ‑ 22,2.

1.7.2. Система освіти, культури, мистецтва, спорту та відпочинку

В Боярці функціонує 5 шкіл і гімназія, музична школа, дитяча обласна і районна лікарня, санепідемстанція, дитячий будинок «Малятко», військовий ліцей імені Івана Богуна, школа-інтернат для слабозорих дітей, Боярська лісова дослідна станція, Український центр підготовки, перепідготовки та підвищення кадрів лісового господарства, Боярський коледж екології і природних ресурсів при НАУ.

6 дитячих садочків на 1055 місць, кількість дітей ‑ 953, охоплення дітей дошкільними закладами до кількості дітей відповідного віку ‑ 51%. В місті працює єдина в Україні приватна школа для дівчаток «Леді».

Таблиця 10. Кількість учнів перших класів

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Наповнюваність класів

Потужність закладу

ЗОШ №1, чол.

45

61

48

48

63

44

20

520

ЗОШ №2, чол.

26

24

22

22

17

16

20

500

ЗОШ №3, чол.

87

221

185

111

107

104

30

720

ЗОШ №4, чол.

73

71

68

70

71

20

603

ЗОШ №5, чол.

112

72

58

63

69

72

25

1500

Гімназія, чол.

-

-

-

52

83

86

27

1200

Заклади культури та спорту ‑ Будинок культури, ДЮСШ при відділі ФК і РДА, басейн «Прометей», районна школа мистецтв, музична школа, школа танців, ЦТМ «Оберіг.

Резюме

1. В місті функціонує досить багато лікувально-оздоровчих закладів, але недостане фінансування породжує багато проблем в їх роботі: не вистачає ліків і обладнання, кваліфікованих кадрів. В той же час навантаження на лікувальні заклади з року в рік зростає у зв'язку із загальним погіршенням стану здоров'я населення міста і регіону внаслідок радіоактивного впливу (місто знаходиться в 4-й зоні радіоактивного забруднення), екологічних проблем (обсяг забруднених стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми тільки за 2003 рік склав 109,5 тис.м³. Внаслідок чого з року в рік зростає кількість випадків дизентерії, збільшується захворюваність на кишкові інфекції та вірусний гепатит.)

2. Розташування в Боярці обласної тублікарні та районного тубдиспансера, які не підключені до центральної каналізації та не мають спеціальних систем очистки та обеззараження стічних вод, певним чином впливає на епідеміологічну ситуацію в місті. На даний час Боярка – зона активного туберкульозу. На 1.01.2004 року в місті зареєстровано 114 хворих з активною формою цієї хвороби.

3. Місто має достатню кількість дошкільних дитячих закладів і шкіл, але головною проблемою залишається недостатність фінансування. Хоча на утримання дитячих садочків витрачається майже 60% міського бюджету, цього недостатньо для ремонту, обладнання, утримання закладів в належному стані та забезпечення сучасного рівня виховання та навчання дітей.

4. Мешканцями міста є багато висококваліфікованих викладачів, які працюють в різних навчальних закладах Києва, в той же час в місті не вистачає середніх спеціальних, а можливо і вищих закладів. Щоб продовжити освіту після школи, молодь повинна їздити до столиці. Катастрофічно не вистачає культурно-розважальних та спортивних закладів для молоді. А існуючи заклади (наприклад Будинок культури) через недостане фінансування не можуть задовольнити потреб молоді.

5. Не розроблена в місті і цілеспрямована культурна політика. Окремі заходи, які проводяться в основному до загальнодержавних свят, не мають системного характеру, хоча Боярка має значних культурний історичний досвід. В місті живе багато творчих людей, але їх діяльність не дістає достатнього резонансу.

1.8. Місцеві фінанси, структура доходів та видатків місцевого бюджету

Формування та виконання міського бюджету виконується згідно Бюджетного кодексу України. Найбільшим джерелом формування власних та закріплених доходів міського бюджету є податок з доходів фізичних осіб, на долю якого припадає з 2007 року 80% доходів загального фонду.

Ще одним вагомим джерелом наповнення доходної частини бюджету міста є єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва – 23% від обсягу доходів загального фонду. Надходження від сплати торгового патенту – 9% основну частку цих надходжень складає плата за патент на гральний бізнес. Податки на землю – 5%. По цьому виду податків бюджет несе значні втрати через встановлені державою пільги для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, які не компенсуються. Від місцевих податків і зборів (податок з реклами, ринковий збір, комунальний податок, збір за надання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі) бюджет отримує 3% надходжень. Саме тут існують невикористані резерви поповнення бюджету.

Цільові надходження до спеціального фонду від транспортного збору не покривають фінансові потреби міста по ремонту доріг. В місті немає потужних транспортних підприємств, які б збільшували надходження транспортного податку, крім цього по даному виду податків також існують державні пільги для постраждалих від аварії на ЧАЕС.

Незначними є цільові надходження від збору за забруднення навколишнього середовища. Цих коштів недостатньо для вирішення проблем екології, які існують в місті.

Таблиця 11. Структура основних доходів

Статті доходів, тис. грн

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік (прогноз)

ЗАГАЛЬНИЙ ФОНД, у тому чіслі:

Податок з доходів фізичних осіб

5163,2

7476,5

15930,5

21070,9

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

24,1

31

108,1

157

Плата за землю

424,7

508,5

1740 *

1741

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності

783,1

852,9

1027,8

1032,9

в т.ч. гральний бізнес

593,1

761,7

930,2

934

Місцеві податки та збори

279

303,7

318,9

300

Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва

2051,6

1862,6

2327,2

2500

Державне мито

315,0

485,9

435,7

642

Інші доходи

32,6

13,6

70,2

79

ВСЬОГО

9073,3

11534,7

21958,4

27522,8

СПЕЦІАЛЬНИЙ ФОНД, у тому чіслі:

Податок з власників транспортних засобів

463,2

590,8

827,1

1006

Збір за забруднення навколишнього середовища

18,9

24,9

46,2

50

Надходження до бюджету розвитку

66,9

354,7

1619,2

1066,2

Власні надходження

639,5

1299,9

716,4

-

ВСЬОГО

1188,5

2270,3

3208,9

2122,2

* - з 2007 року введена нова грошова оцінка земель

Найбільшу частку видатків (47% від суми видатків загального фонду) становлять кошти, що передаються до районного бюджету. Структура основних видатків з бюджету міста наведена у табл.12 та на діаграмі 12.

Наступну вагому частку видатків міського бюджету становлять витрати на утримання ДНЗ міста – (31% від всієї суми видатків загального фонду, або 59% від суми видатків загального фонду, що залишилась після вилучення коштів до районного бюджету) Більшу частину цієї суми становлять витрати на заробітну плату та харчування дітей в дитячих садочках.

Витрати на благоустрій міста в основному складаються з оплати активної електроенергії за вуличне освітлення та видатків на обслуговування мережі вуличного освітлення і світлофорів. На інші роботи по благоустрою міста в загальному фонді коштів катастрофічно не вистачає. Недостатні асигнування на розвиток культури, спорту та соціальний захист населення. Частково нестача коштів на потреби міста в загальному фонді компенсується використанням власних надходжень до спеціального фонду.

У зв’язку з обмеженістю земельних ресурсів, а також відсутність чіткої програми їх використання, надходження до бюджету розвитку незначні.

Таблиця 12. Структура основних видатків загального фонду

Статті видатків, тис. грн.

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік (прогноз)

Видатки на освіту

3212,7

4261,3

6978,2

9467,6

Видатки на розвиток культури

35,0

125,3

261,2

250

Видатки на розвиток спорту

19,8

22,4

42,1

40

Видатки на місцеве самоврядування

678,5

1502

2065,4

3164,5

Програми підтримки комунального господарства

85

123,3

1455

1760,5

Видатки на благоустрій міста

510,9

566,1

794,5

2054,1

Програма підтримки розвитку підприємництва

5,0

10,0

10,0

5,0

Видатки на соціальний захист населення

57,5

103,7

175

220

Кошти до районного бюджету

4704,7

4705,4

5809,6

11890

ВСЬОГО

9309,1

11419,5

17591

28851,7

Резюме

1. Доходи бюджету міста, які залишаються після вилучень до районного бюджету, невзмозі задовольнити потреби нормального функціонування та розвитку міста.

2. Але враховуючи те, що об’єкти охорони здоров’я, освіти, об’єкти загальнодержавного, обласного і районного значення, яких в місті розташовано більше 40, фінансуються з бюджетів вищих рівнів, незначної суми надходжень, яка залишається в міському бюджеті вистачає на покриття поточних видатків по захищеним статтям.

3. Забезпечення статей видатків на розвиток культури, спорту, комунального господарства, благоустрою міста, соціальної сфери можливо лише за рахунок бюджету розвитку, та власних надходжень до спеціального фонду міського бюджету.

1.9. Економіка

1.9.1. Характеристика місцевого сектору економіки

В Боярці знаходиться декілька значних промислових об’єктів, які нині майже не діють, але мають велику потенційну потужність, будівлі і споруди, інфраструктуру (ВАТ «Арксі», швейна фабрика, хлібзавод). Стабільно працюють підприємства газового комплексу, які є основними донорами міського бюджету.

Основними виробничими підприємствами міста є Боярське лінійне управління магістральних газопроводів, ВАТ «Арксі», ДП «Промінь», завод «Вентс», ТОВ «Металеві меблі», ТОВ «Силует», «Плеяди», «АІР», лісгосп, понад 900 підприємств займаються торгівельною діяльністю.

Промисловість міста досить різноманітна і представлена підприємствами машинобудівної (ЗАТ «Вентс»), металообробної («Металеві меблі»), легкої («Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», «Ергопак», «Силуєт», «Мальви»), та харчової промисловості («Аір», «Плеяди»).

Потенціал в сфері промисловості Боярка має значний. Різні промислові об’єкти та складські зони займають значну територію міста, яка належним чином не використовується. Значна частка підприємств має підпорядкування за межами міста.

Таблиця 13. Обсяги промислового виробництва 2000-2004 рр

Назва підприємства

Обсяги виробництва, тис. грн.

2003 рік

2004 рік

2005 рік

ЗАТ «ВЕНТС»

22683,5

34953

35000

ДП «Промінь»

7018,3

9729,3

12500

ТОВ «Плеяди»

8288,5

11601,4

11700

ТОВ «Силует»

7499,7

7570,5

7722,4

КПТМ

4788,4

5968,8

БМВУЖКГ

3351,8

4178,2

ТОВ «АІР»

3065,6

2800

3000

КП «Боярка-водоканал»

2920

3100

ЗАТ «Мальви»

471,1

580

660

ВСЬОГО:

78294,4

83829,4

Таблиця 14. Виробництво продукції промисловими підприємствами за 2003-2005 рр

Назва підприємства

Обсяг продукції у порівняних цінах 2003 року, тис. грн

Обсяг продукції у порівняних цінах 2004 року, тис. грн

Обсяг продукції у порівняних цінах 2005 року, тис. грн

Машинобудування та металообробка:

Завод вентсистем

22661,8

34952,8

35000

ДП «Промінь»

7018,3

9729,3

12500

Легка промисловість:

ЗАТ «Мальви»

2002,9

2073,2

2338,3

ТОВ «Сілует ЛТД»

7499,7

7725

7880

Харчова промисловість:

ТОВ фірма «АІР»

3006,4

2500

2700

ТОВ «Плеяди»

8288,5

11601,4

11700

ВСЬОГО

50477,6

68581,7

72118,3

Таблиця 15. Стан сплати податки підприємствами у 2004 р.

Підприємство

Сплата податків до місцевого бюджету, тис.грн

Питома вага

платежів до бюджету,

%

«Укргазтехзв’язок»

1243722

10,08%

«Укргазенергосервіс»

2586100

20,97%

К-Святошинське УЕГГ

224545

1,82%

БЛУМГ

873091

7,08%

БМУ-33

86079

0,70%

Боярський коледж екології і природних ресурсів

66093

0,54%

Аптека № 5

76445

0,62%

Київський обласний будинок дитини

120654

0,98%

Боярська лісодослідна станція

347768

2,82%

КРУ «Приватбанк»

62198

0,50%

ДП «Промінь»

77626

0,63%

КПТМ

161828

1,31%

КП «Боярка-Водоканал»

96085

0,78%

ТОВ «Металеві меблі»

74530

0,60%

ТОВ «Ергопак»

65680

0,53%

ТОВ «Плеяди»

22335

0,18%

Таблиця 16. Використання виробничих потужностей на підприємствах за 2003—2005 рік

Назва підприємства

2003 р.

2004 р.

2005 р.

Машинобудування та металообробка, тис. грн

Завод вентсистем

80

80

90

ДП «Промінь»

80

82

98

Легка промисловість, тис. грн

ЗАТ «Мальви»

80

84

87

ТОВ «Сілует ЛТД»

75,8

77

80

Харчова промисловість, тис. грн

ТОВ фірма «АІР»

100

50

60

ТОВ «Плеяди»

80

95

100

Збір, очищення, розподіл води, тис. грн

КП «Боярка-водоканал»

100

100

100

Виробництво та розподіл тепла, тис. грн

К-Святошинські тепломережі

25

24

23

БМВУЖКГ

40

35

50

Таблиця 17. Динаміка розвитку інноваційної діяльності

Назва підприємства

Обсяги інновацій, тис. грн

2003 рік

2004 рік

2005 рік

ДП «Промінь»: придбання обладнання

4237,8

КП «Боярка-водоканал»: освоєння нових технологій

150 (енергозбереження)

200 (енергозбереження)

КПТМ: придбання обладнання

1,3 км (заміна тепломережі по вул.Світлогірській)

БМВУЖКГ: придбання обладнання

придбання 2 колектора газу «ФЛОУТЕК»

ЗАТ «Мальви»: придбання обладнання освоєння нових технологій

Легкий жіночий асортимент, верхній жіночій та чоловічій одяг

Придбання нової петельної машини

«Силует ЛТД»: придбання обладнання

6,0

17,0

3,0

Таблиця 18. Кількість зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності у 2003—2005 рр.

Показники

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Фізичних осіб, тис. грн

1771

1640

1800

Юридичних осіб, тис. грн

868

888

910

Таблиця 19. Основні види економічної діяльності юридичних осіб

Основний вид діяльності

Частка від загальної кількості, %

Торгівля

34

Сфера обслуговування

27

Промисловість, в т.ч.

14

Деревообробна промисловість

3

Легка промисловість

3

Харова промисловість

3

Виробництво меблів

1

Інша промисловість

4

Будівництво

8

Освіта

3

Транспорт

3

Поліграфія

2

Релігія

2

Сільгоспвиробництво

1

Управління

1

Інформатика

1

Благодійна діяльність

1

Інша діяльність

1

Таблиця 20. Основні види економічної діяльності фізичних осіб

Основний вид діяльності

Частка від загальної кількості, %

Торгівля

81%

Сфера побутових послуг

2%

Промислове виробництво

3%

Інші

14%

В місті функціонує:

· підприємств громадського харчування (кафе) – 26 од.;

· перукарень – 16 од.;

· комп’ютерних клубів – 6 од.;

· аптек – 11 од.;

· квіткових магазинів – 4 од.;

· автомайстерень – 8 од.

Найбільша частка малих підприємств ‑ це заклади торгівлі. На другому місті по кількості ‑ підприємства сфери обслуговування. На початок 2008 року в місті функціонує 42 підприємства, які надають побутові послуги населенню. З них:

· ремонт ювелірних виробів – 2;

· ремонт ключів – 1;

· перукарські послуги – 16;

· фото послуги – 3;

· ремонт та пошиття одягу – 4;

· ремонт взуття – 4;

· ремонт побутової техніки – 2;

· салон краси – 5;

· баннооздоровчі комплекси та сауни – 3;

· проведення урочистих обрядів - 1.

1.9.2. Ринок праці

Таблиця 21. Кількість працюючих у 2004 р.

Працездатне населення

Працюючих

всього

відсоток населення у працездатному віці

на 100 мешканців

23143

13944

60%

39,84

Таблиця 22. Кількість працюючих в окремих секторах економіки у 2004 р.*

Всього

У тому числі жінки

Сектори економіки

сільське господарство,

лісництво, риболовство і рибоводство

промисловість і будівництво, підприємці

послуги ринкові

послуги неринкові

% до загального числа

56,4

35,2

0,03

45,2

30,3

16,1

Таблиця 23. Відсоток безробіття

Роки

Відсоток безробіття, %

Місто

Район

2000

1,08

1,55

2001

0,95

1,58

2002

0,70

1,11

2003

0,65

1,05

2004

0,62

0,97

Таблиця 24. Кількість безробітних

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік

Зростання у роках 2000-2004

548

413

355

377

388

- 29%

Taблиця 25. Вікова структура безробітних

Вік

2000 рік

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

кіл-ть

%

дo 24 р.

19

3,5

16

3,9

33

9,3

54

14,3

75

19,3

25-34 р.

157

28,6

86

20,8

79

22,3

100

26,5

115

29,6

35-44 р.

137

25,0

113

27,4

96

27,0

117

31,0

104

26,8

45-54 р.

210

38,3

176

42,6

132

37,2

100

26,5

91

23,5

за 55 р.

25

4,6

22

5,3

15

4,2

6

1,7

3

0,8

Всього

548

413

355

377

388

Таблиця 26. Структура безробітних за стажем роботи на 1.01.05 року

Стаж роботи

Всього

У тому числі жінки:

кількість

%

кількість

%

до 1 року

11

8,7

8

8,7

1-5 років

24

19,0

17

18,5

5-10 років

15

11,9

10

10,9

10-20 років

45

35,7

32

34,8

20-30 років

9

7,2

6

6,5

без стажу

22

17,5

19

20,6

Всього

126

92

1.9.3. Місцевий ринок нерухомості

На території міста працює 6 агенцій з нерухомості та 4 нотаріальні контори. За даними агенцій з нерухомості до 2004 року попит на місцевому ринку нерухомості перевищував пропозицію за рахунок притоку покупців з Києва. Але з середини 2004 року, коли ціни на нерухомість майже досягли столичного рівня ситуація змінилась, і на сьогодні пропозиція дещо перевищує попит. У власності ради є 5 об’єктів нерухомості, які можуть виставлятися на продаж.

Вартість будинків ‑ від 25 тис. у.о. до 120 тис. у.о., вартість 1 кв.м. житла в середньому 800 у.о.

1.9.4. Торгівля і розвиток міста

В місті існує 250 підприємств торгівлі, які представлені невеликими магазинами та торгівельними кіосками. В основному ці підприємства розміщені в новій частині Боярки.

Таблиця 27. Розвиток мережі підприємств торгівлі та громадського харчування

Показник

2001 рік

2002 рік

2003 рік

2004 рік

Кількість магазинів (стаціонарних), од.

54

61

84

111

Кількість підприємств громадського харчування, од.

20

22

35

37

Кількість місць в підприємствах громадського харчування, тис. місць

746

820

1289

1301

Кількість місцевих ринків, од.

4

4

3

3

Загальна площа ринків, тис.кв.м

2,46

2,46

2,06

2,06

Недостатність об'єктів торгівлі та громадського харчування в старій частині міста досить відчутна. В місті немає потужних торгівельних комплексів та підприємств оптової торгівлі, що створює незручності для населення, та зобумовлює відток коштів покупців до м. Києва.

Резюме

1. Аналіз загальної економічної ситуації в місті свідчить про продовження позитивниїх тенденцій зростання, які склалися за попередні роки. За 2004 рік обсяги промислової продукції у порівнянні з 2003 роком зросли на 20%. Найбільш значним це зростання спостерігалось в галузі машинобудування та металообробки – майже 46%, де можна відмітити такі підприємства, як завод вентсистем та ДП «Промінь». Нарощування темпів виробництва відбувається також і в харчовій промисловості. Так на 40% за минулий рік збільшило виробництво продукції ТОВ «Плеяди».

2. Деяка частина підприємців у сфері авторемонту, столярних виробів, будівництва працює на дому, так би мовити «в тіні». Отже, необхідно вживати ряд заходів для легалізації тіньового виробництва для покращення надходжень до бюджету, забезпечення соціального захисту найманих працівників тощо.

3. Чисельність безробітних виявити важко, тому що такий облік в місті не ведеться, а в районний центр зайнятості звертається лише невелика частина безробітних. Крім того існує й приховане безробіття.

4. На початку 90-х років, після фактичного припинення функціонування заводу «Іскра», який нараховував понад 6 тис. працівників, більша частина висококваліфікованих спеціалістів залишилась без роботи. Але з 2003 року з початком відродження виробничої діяльності на промисловому майданчику заводу відбулися значні зміни в структурі міського ринку праці. На сьогодні в місті існує значна потреба в кваліфікованих робітниках різних спеціальностей, зокрема інженери-електрики, зварювальники, спеціалісти з металообробки, швачки, будівельники, повара, бухгалтера тощо.

5. Структура інституцій розвитку бізнесу, що діють на території міста є нерозвинутою. Відсутні асоціації підприємців, що зменшує рівень лобіювання інтересів підприємців у структурах влади. Нерозвинутою є фінансово-кредитна сфера для підтримки малого і середнього бізнесу. Існуючі фінансові установи мають статус безбалансових філій, що суттєво обмежує їх можливості самостійно вирішувати питання кредитування бізнесу.

1.10. Екологічно-територіальний розвиток

Для екологічних проблем м.Боярки характерно поєднання неконтрольованих стихійних процесів (наприклад розповсюдження стихійних ринків, самовільне будівництво, хижацьке відношення до природних ресурсів і таке інше) і містобудівних помилок радянських часів, коли був збудований великий завод біля самого лісу, без ефективних очисних споруд. Крім того в місті існує великий сектор приватної забудови, а також велика кількість лікувальних закладів позаміського значення, які не підключені до центральної каналізації. В останні часи виникли напівстихійні ринки, що не відповідають елементарним санітарно-гігієнічним і містобудівним нормам. Лісопосадка біля залізниці перетворилась на суцільне сміттєзвалище. Не вирішене питання з вивозом сміття з приватного сектора, в результаті чого мешканці викидають сміття в прилеглих парках, лісосмузі, або на під’їздах у місто.

В районі живописних Боярських ставків і річки Притварка житлові будинки, підприємства і заклади не мають централізованої каналізації. В результаті відходи з цієї забудови попадають у ці ставки і річку Притварку, а далі через ставки в Забір’ї– у р.Ірпінь і в р.Дніпро. А гордість Боярки – соснові і дубові ліси поступово знищують як рубки лісодослідної станції, так і самовільна вирубка доморощених «бізнесменів». В результаті цих процесів Боярка перетворюється з живописного, дачного містечка в екологічно небезпечну зону.

Надмірне антропогенне навантаження на природне середовище міста посилене наслідками Чорнобильської катастрофи. На даний час Боярка – зона активного туберкульозу. На 1.01.2004 року в місті зареєстровано 114 хворих з активною формою цієї хвороби. На тлі зниженого внаслідок впливу Чорнобильської катастрофи імунітету і недостатнього харчування соціально незахищених верств населення в багатьох випадках туберкульоз набуває деструктивних форм, які дуже важко піддаються лікуванню. Розташування в Боярці обласної тублікарні та районного тубдиспансера певним чином впливає на епідеміологічну ситуацію в місті, тому одним з найважливіших завдань є досягнення безпечного для міста функціонування цих закладів.

Нажаль туберкульоз – не єдина проблема міста. За минулий рік більш як у двічі зросла кількість випадків дизентерії, збільшилась захворюваність на кишкові інфекції та вірусний гепатит. Головна причина такого стану ‑ катастрофічне становище з очищенням каналізаційних стоків та незадовільний технічний стан водопровідної мережі міста.

Дуже гостро в місті стоїть проблема ліквідації старих та недопущення утворення нових стихійних сміттєзвалищ, а також безперебійне вивезення твердих побутових відходів. Крім цього, у 2003—2004 році в результаті забруднення нітратами Полтавського водоносного горизонту, який є основним джерелом постачання води в місто, різко погіршилась якість питної води.

2. SWOT–АНАЛІЗ

SWOT-аналіз це оцінка стартових можливостей перед розробкою практичних кроків по реалізації стратегічного плану.

Практичне застосування методик SWOT-аналізу показало, що найкраще визначення для сильних та слабких сторін це ‑ певні реально існуючі на момент здійснення аналізу фактори, які громада отримала від природи чи історії ‑ кліматичні умови, географічне розташування, стан економіки, інфраструктура та природне середовище, склад населення, а також існуючих передумов для якихось позитивних чи негативних процесів.

Можливості та загрози ‑ фактори, які можуть (хоча і не обов’язково) виникнути незалежно від громади як наслідок її зусиль чи бездіяльності, а на момент здійснення аналізу вони або взагалі не існують, або дають про себе знати у вигляді тенденцій, несуттєвих проявів.

За підсумками проведеного аналізу всі фактори зведені в таблиці 28.

Таблиця 28. SWOT-аналіз

Сильні сторони

Слабкі сторони

Культурно-історична цінність;

Людський потенціал;

Працездатне населення 15,5 тис.чол. з 35,8 тис.чол.;

Високий рівень зайнятості;

Сприятливе географічне розташування;

Ліси;

Наближеність до м.Києва;

Розвинена промисловість.

Обмеженість території міста;

Відсутність Генеральноо Плану міста;

Значна частина працездатного населеня працює в м.Києві;

Має статус 4-ї зони ЧАЕС;

Ускладнення водопостачання, обмеженість каналізаційних мереж;

Екологічне забруднення водоймів (туберкульозна лікарня);

Занепад комунального господарства;

Статус міста районного значення, що призводить до вилучення значного обсягу коштів до районного бюджету;

Відсутність центрів культури та дозвілля для населення;

Можливості

Загрози

Розвиток рекреаційної зони;

Розвиток туризму;

Розвиток наукоємкого виробництва;

Розвиток готельного бізнесу та молодіжних культурно-розважальних і спортивних комплексів;

Перетворення міста в центр регіону;

Створення природно-історичного заповідника;

Відновлення санаторно-оздоровчої зони;

Адміністративно-територіальна реформа – Боярка ‑ місто район.

Адміністративно-територіальна реформа ‑ зникнення міста Боярка (перетворення в район столиці);

Техногенна катастрофа;

Епідемія;

Розміщення підприємств з екологічно небезпечним виробництвом.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ

3.1. Ціль опитування.

Опитування жителів м. Боярка в період підготовки Стратегічного плану розвитку міста були засновані на досвіді СП міст півдня України, де запорукою успіху реалізації СП було тільки позитивне відношення більшості жителів міста до реальних справ місцевої влади. Для успішного виконання будь-якого Стратегічного плану необхідно обов'язково підключати до процесу СП всі верстви громади. Громада має відчути, що в місті відбуваються реальні позитивні зміни й, головне, що ці зміни більшість вважає дуже важливими для кожного.

Метод опитування: Анкетування. Період проведення: з 17 по 23 жовтня 2006 р. Форма анкети коротка, складалася з 4-х питань:

1. Чи хвилює Вас майбутнє міста Боярка?

2. Яким би Ви хотіли бачити майбутнє Боярки (з 8-і варіантів вибрати 3)?

3. Кілька слів про себе (вік, стать, утворення, рід занять)?

4. Який варіант сформульованого бачення Вам подобається більше всього?

Пропонувалося дати відкриті відповіді (без запропонованих варіантів). Спосіб поширення - через школи. Школярі старших класів передали анкети із проханням учителів до батьків: заповнити й принести «завтра». Старшокласники заповнювали самі прямо на уроці. Відсоток повернення був досить високий.

3.2. Аналіз результатів статистичної обробки анкет жителів

1. Усього було отримано для обробки 1413 анкет.

2. Для підрахунку варіантів відповідей і подальшого аналізу була спеціально підготовлена програма, реалізована в електронних таблицях Excel.

3. Усього в таблиці занесене й оброблено 1413 анкет. Таблиці представлені у двох окремих файлах, по трьох вікових категоріях кожний (1 - від 16 до 29 років, 2-2- від 30 до 54 років, 3 - старше 54 років).

· «Чоловіки» - анкет: 610; у тому числі 1 - 183 чіл., 2 - 321 чіл., 3 - 106 чіл.

· «Жінки» - 803 анкет: у тому числі 1 - 222 чіл., 2 - 441чіл., 3 - 140 чіл.

· Існує категорія жителів, які байдужі до майбутнього міста або воно не цікавить його взагалі: чоловіків - 16 чіл., жінок - 9 чіл.

4. Всі відповіді в кожному із двох файлів підраховані у відсотковому відношенні до загальної кількості варіантів відповідей по першому й другому блоках питань у розрізі 3-х вікових груп, а також жіночого й чоловічого населення.

3.3. Результаты статистической обработки анкет жителей

Вопрос 1. Каким Вы видите будущее Боярки?

Таблица 29

Код

Женщины

Мужчины

В цілому

%

Ранг

%

Ранг

Середній ранг

1

Боярка - город с развитой промышленностью

15

3

17

2

2,5

2

Боярка – культурно-развлекательный и спортивный центр

17

2

19

1

1,5

3

Боярка – природно-исторический заповедник с развитым туристическим бизнесом

13

4

12

3

3,5

4

Боярка – санаторно-курортная зона с парками, скверами, цветущий зеленый оазис

21

1

17

2

1,5

5

Боярка – «спальный» район столицы с развитой социально-бытовой инфраструктурой

9

6

10

4

5

6

Боярка - город отельного бизнеса

5

8

8

5

6,5

7

Боярка – центр просвещения

12

5

10

4

4,5

8

Боярка – центр торговли

7

7

8

5

6

Вопрос 1. Каким Вы видите будущее Боярки?

Таблица 30

Код

Возраст

16-30 лет

Возраст

30-54 года

Возраст

55 лет и больше

Загальний показник

%

Ранг

%

Ранг

%

Ранг

Середній ранг

1

Боярка - город с развитой промышленностью

13

3

17

2

17

2

2,3

2

Боярка – культурно-развлекательный и спортивный центр

22

1

17

2

13

4

2,3

3

Боярка – природно-исторический заповедник с развитым туристическим бизнесом

11

4

13

3

15

3

3,3

4

Боярка – санаторно-курортная зона с парками, скверами, цветущий зеленый оазис

18

2

18

1

25

1

1,3

5

Боярка – «спальный» район столицы с развитой социально-бытовой инфраструктурой

9

5

10

4

8

5

4,6

6

Боярка - город отельного бизнеса

5

8

8

5

3

7

6,6

7

Боярка – центр просвещения

13

3

10

4

15

3

3,3

8

Боярка – центр торговли

8

6

8

5

5

6

5,6

Вопрос 2. Какой вариант сформулированного видения Вам нравится больше всего?

Таблица 31

Код

Женщины

Мужчины

В цілому

%

Ранг

%

Ранг

Середній ранг

1

Боярка – зеленый щит региона со стабильным развитием

29

2

40

2

2

3

Боярка – чистота, творчество, благополучие

64

1

49

1

1

4

Боярка - город тружеников и поэтов

8

3

11

3

3

Вопрос 2. Какой вариант сформулированного видения Вам нравится больше всего?

Таблица 32

Код

Возраст

16-30 лет

Возраст

30-54 года

Возраст

55 лет и больше

Загальний показник

%

Ранг

%

Ранг

%

Ранг

Середній ранг

1

Боярка – зеленый щит региона со стабильным развитием

33

2

24

2

22

2

2

2

Боярка – чистота, творчество, благополучие

60

1

67

1

52

1

1

3

Боярка - город тружеников и поэтов

7

3

9

3

18

3

3

4. МЕТОДИКА ПРОЦЕСУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

Прийнята методика процесу творення „Стратегічного плану розвитку Боярської міської ради” опирається на партнерсько-експертну модель розробки стратегічних планів, які цілком відповідають вимогам міжнародних інституцій з підтримки місцевого економічного розвитку на рівні місцевого самоврядування. Застосована у цьому проекті методика є результатом багаторічного досвіду експертів Центральноукраїнського регіонального навчального центру у розробці довготермінових планів розвитку для місцевого самоврядування.

4.1. Організація процесу

Всі етапи стратегічного планування в однаковій мірі важливі. Однак, два з них мають принципове значення: організація процесу та формування планів дій (операційних). Останній увінчує всі зусилля. Однак, якщо процес не є добре організованим від самого початку, всі пізніші дії стає виконувати важче, а перебіг самого процесу може бути серйозно ускладненим. Перший етап – це свого роду «планування планування», або plan for planning англійською.

Ідея планування економічного розвитку опирається на широке місцеве партнерство, яке підтримується зовнішніми консультантами. Тому таким важливим є залучення до цього процесу місцевих суспільних та бізнесових лідерів. Роль Робочої групи по розробці стратегічного плану, зважаючи на ті функції, яку він виконує (орган, що генерує ідеї та критично їх оцінює, члени якого беруть участь у робочих зустрічах (майстернях стратегічного планування), а також стають співавторами завершального документу („Стратегічного плану Боярської міської ради”) була ключовою в цілому проекті. Завдяки забезпеченню повного представництва місцевих суспільно-економічних середовищ праця під час майстерень (засідань робочої групи під керівництвом експертів) була результативною.

4.2. Доповідь про стан громади

Стратегічне планування опирається на об’єктивну оцінку соціального та економічного характеру місцевої спільноти та її місця в економіці регіону. В рамках заходів проекту було проведено експертний аналіз соціально-економічної структури міської ради в динаміці. Результатом цієї роботи стала «Доповідь про стан громади» – детальний діагностичний документ, який є вихідним пунктом планування. Праця експертів при написанні аналітичного звіту полягала на проведенні експертного аналізу та досліджень матеріалів та документів, отриманих у виконавчому комітеті міської ради та з інших джерел: від управління економіки районної державної адміністрації, з відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації, з районного центру зайнятості, з міськрайонного управління статистики тощо.

4.3. Аналіз внутрішніх та зовнішніх передумов

Цей елементом процесу планування місцевого розвитку розглядався у двох напрямках ‑ аналіз внутрішнього потенціалу міської ради (сильних та слабких сторін), а також аналіз зовнішнього оточення під кутом можливостей і загроз для його подальшого розвитку. З цією метою за участю Робочої групи було проведено аналіз SWOT (з використанням техніки номінальних груп), який став підставою формулювання переваг громади, а також її основних стратегічних проблем. Додатково експерти ЦУРНЦ застосували аналіз PESTER, який полегшив виявлення тенденцій, які виходять із зовнішнього оточення міської ради (політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та регуляторних/ правових), що являють собою як шанси, так і загрози.

4.4. Визначення стратегічних напрямів (цілей) розвитку

Учасники Робочої групи, маючи у своєму розпорядженні результати роботи експертів, результати аналізу SWOT, власні знання соціально-економічного потенціалу громади, але більш за все – багатий професійний досвід, приступили до ідентифікації стратегічних цілей напрямів розвитку міської ради. Визначення стратегічних цілей було здійснено за допомогою техніки номінальних груп, яка дає можливість як індивідуальної роботи, так і роботи в групах та в пленарному режимі. Все це дозволило учасникам Робочої групи провести глибоку рефлексію щодо перспектив розвитку міста та замислитися над головним напрямками діяльності («стратегічними цілями»), які повинні стати «маховиком» подальшого розвиту міської ради.

4.5. Операційні плани, операційні цілі, завдання

Впродовж чергових семінарів-тренінгів та майстерень члени Робочої групи по розробці стратегічного плану розвитку приступили до формулювання операційного плану для визначених на попередній зустрічі головних напрямів розвитку. Для встановлення ієрархії та взаємозв’язків між рівнями операційних планів, їх описано в такій системі:

· стратегічні цілі (відповідають на питання: чого ми хочемо досягнути?);

· операційні цілі (яким чином цього досягнути?);

· завдання (що зробити?).

Впродовж інтенсивних засідань Робочої групи було сформульовано операційні плани в п’яти визначених напрямах розвитку (стратегічних цілях) міста, тим самим увінчуючи працю над «Стратегічним планом Боярської міської ради». Прикінцева версія Стратегії є перспективним та довготерміновим документом, який водночас містить пріоритети та знаряддя реалізації, що на сьогодні створюють найбільше можливостей для динамічного розвитку міської ради. У подальшому, в процесі впровадження, Стратегія буде модифікуватися та оновлюватися з тим, щоб її реалізація відповідала потребам та прагненням місцевої громади.

Визначені напрями розвитку Боярської міської ради:

1. Достатній рівень міського бюджету.

2. Формування стратегії просторового розвитку.

3. Поліпшення екологічної ситуації.

4. Підвищення рівня медичних послуг.

5. Реконструкція і розвиток інженерної інфраструктури.

Майстерні з Робочою групою проводилися інтерактивними методами із застосуванням тренінгових знарядь (технік), які дозволяють учасникам індивідуально та у групах визначати, а пізніше аналізувати та пропонувати можливі рішення. Такий спосіб праці трактує учасників зустрічей як фахівців, які мають значний досвід, а роль експертів полягає у модеруванні (проведенні) процесу побудови стратегії та наведення прикладів пропозицій рішень, які висловлювалися в інших територіальних громадах. Найважливішим було визнано створення такої ситуації, яка б дозволяла учасникам майстерень здобути певність, що це вони самі, а не зовнішні консультанти, є авторами творених записів та ідей. Крім того, внаслідок індивідуальних та групових праць, які проводили консультанти, учасники набули навичок та знання щодо формулювання та аналізу проблем, досягнення консенсусу, технік групової роботи, способів пошуку та пропонування ідей. Це було б неможливим без створення сприятливих умов майстерень та залучення членів Комітету місцевого розвитку. Тому кожна зустріч-майстерня поводилася з допомогою різноманітних технік: міні-лекції з використанням слайдів, креативні техніки, робота з бланками, техніки групової роботи, групова дискусія з модеруванням.

5. СЛОВНИК ВИЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

Стратегія ‑ довготерміновий план, який окреслює головний напрям діяльності, а також визначає методи та знаряддя його впровадження, обґрунтовує рішення методичного, організаційного та фінансового характеру, що приймаються керівництвом. Стратегія – це найважливіший документ організації, який дозволяє вирізнити її діяльність на тлі конкурентів та визначити її специфіку по відношенні до конкурентів.

Бачення ‑ головна мета організації, яка визначає підставу (сенс) існування організації, а також її роль місце на ринку та в суспільстві. Визначення Бачення є відносно тривалим елементом тотожності організації і може в значній мірі бути основою єдності членів організації та мотиваційним чинником.

Головні напрями розвитку ‑ кожна організація, перед тим, як приступити до визначення цілей та завдань, повинна здійснити вибір головних напрямів розвитку, тобто таких сфер, які можуть стати «маховиками» подальшого розвитку. Це повинно бути стратегічним рішенням керівництва організації, що є результатом стратегічного аналізу власної позиції на ринку, аналізу конкурентів, аналізу зовнішнього оточення.

Стратегічні цілі ‑ ці цілі належать до групи напрямкових (відповідають на питання: чого ми хочемо досягнути?) і довготермінових цілей, з терміном реалізації 10—15 років.

Операційні цілі ‑ ці цілі стосуються середнього часового горизонту (3—5 років). Відповідають на питання: «Як це досягнути?», та окреслюють далі певні інструменти і способи реалізації стратегічних цілей.

Завдання ‑ це конкретні дії, які ведуть до реалізації цілей. Вони є підставою втілення стратегії розвитку, отже містять певні організаційні рамки. Частина завдань за своїм змістом чи терміном реалізації може реалізувати різні цілі – чи то стратегічні, чи то операційні.

Завдання повинні бути детально описаними під кутом їх подальшого виконання – кожне завдання повинно містити певну відповідальну особу (посаду), партнерів та термін реалізації. Ці елементи визначають прозорість стратегічного плану і в значній мірі полегшують його впровадження.

Програма ‑ одноразовий план, який містить відносно великий перелік завдань організації та окреслює головні етапи досягнення цілей, черговість, час тривання і термін завершення, а також підрозділи, які відповідають за кожен етап. В стратегії розвитку часто програмою може бути перелік завдань, переформованих у проекти в рамках однієї або кількох операційних цілей, що відповідно стосуються конкретної ділянки життя організації (наприклад, програма впровадження каналізації у громаді, програма господарювання відходами, програма підтримки підприємництва тощо).

Проект ‑ менша, виокремлена частина програми, яка дуже детально описує операційний рівень реалізації стратегічних завдань. Одна програма може складатися з багатьох проектів, впорядкованих один відносно іншого ієрархічним способом.

6. КОНСУЛЬТАНТИ ПРОЕКТУ

Метою проекту «Розробка стратегічного плану Боярки» було створення умов для поліпшення соціально-економічного стану міста Боярка Київської області через розробку Стратегічного плану ровитку. Реалізація проекту тривала від вересня 2005 до січня 2007 року.

«Стратегічний план розвитку Боярки» створено в рамках Програми партнерства громад, що реалізується за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного Розвитку (USAID). Науково-консультативний супровід здійснено Центральноукраїнським регіональним навчальним центром Фундації «Україна-США» (ЦУРНЦ).

Координатором дій при розробці Стратегії виступав виконавчий комітет Боярської міської ради.

Експерти-консультанти:

Возний Олександр Олександрович;

Газізова Олена Станіславівна;

Маковій Олена Дмитрівна.

Координатори проекту:

З боку міста Боярка – Балуєва Олена Миколаївна

З боку ЦУРНЦ – Газізова Олена Станіславівна.

Склад Комітету стратегічного планування міста Боярка (робочої групи по розробці стратегічного плану):

1. Гладкий Роман Васильович – заступник міського голови

2. Заітов Іслам Нажимович – головний спеціаліст з економічних питань

3. Балуєва Олена Миколаївна – завідуюча відділом економіки

4. Плаксицький Андрій Миколайович

5. Берестовська Любов Іванівна

6. Вакарчук Лідія Володимирівна

7. Чигров Олександр Валерійович

8. Гурнак Людмила Дмитрівна

9. Кушнір Катерина Василівна

10. Блик Зінаїда Олександрівна

11. Бриль Ірина Іванівна

12. Яла Аліна Григорівна

13. Глущенко Олексій Дмитрович

14. Скринник Олексій Григорович

15. Харчук Ніна Феодосіївна

16. Палівода Дмитро Іванович

17. Орел Леонід Іванович

18. Нагірняк Валентина Андріївна

19. Корзун Людмила Львівна

20. Кухаренко Віра Миколаївна

21. Лєзнік Михайло Іванович

22. Михайлова Стела Євгеніївна

23. Мірзаєв Анатолій Наріманович

24. Орловський Сергій Анатолійович

У розробці Стратегії розвитку міста брали активну участь громадяни:

Королюк Галина Григорівна

Шатковський Михайло Степанович

Самійленко Ксенія Анатолієвна

Кіриленко Марія Іванівна

Климчук Ірина Володимирівна

Арчаков Андрій Миколайович

Сапельников Віталій Юрійович

Українець Руслан Олександрович

Рябич Олександр Миколайович

Корж Володимир Іванович