Повсюдне впровадження в Україні гербів і прапорів населених пунктів, повернення первісного значення символам місцевого самоврядування не тільки реально відроджує давню європейську традицію, але й формує історичну свідомість та культурний рівень громадян конкретних територіальних громад.
Згідно зі ст.22 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальні громади можуть мати власну символіку - герб, прапор тощо. Відповідно до Указу Президента України від 18 травня 2000 року "Про впорядкування геральдичної справи в Україні" створення територіальної символіки має ґрунтуватися на засадах геральдичної науки, місцевої і загальної історії. Символи самоврядування потребують експертизи фахівців з історії та геральдики.
Герб територіальної громади відображає найголовніші історичні події поселення. Це може бути як час його заснування, так і легенди про його виникнення. Історія територіального герботворення має багатовіковий розвиток, а тому нерідко міські герби відображають серед іншого й зображення небесних покровителів, святих патронів місцевості.
Поселення на території Боярки має тисячолітню історію, яка підтверджується існуванням давньоруського малого міста, в якому було зведено фортецю на місці сучасного Боярського (Будаївського) городища.
Поселення виникло серед лісів і виконувало роль форпосту в системі валів між Дніпром та Ірпенем, захищаючи Київ від кочівників з півдня.
Згадувана смуга укріплених валів, так звана Вітянсько-Бобрицька лінія укріплень Змійових валів, складала один оборонний рубіж з річкою Притваркою. Вали простягнулись уздовж правого її берега аж до Ірпеня. Притварка починається на межі сучасного міста і лісу, так само, як ще кілька років тому починалась з території нашого міста (сучасний парк ім.Тараса Шевченка) і легендарна ріка Віта, по лівому берегу якої і продовжувалась згадана лінія валів аж до Дніпра.
У XVI - на початку XVII століть цією місцевістю володіли відомі шляхетські роди, такі як Раї, Позняки, князі Острозькі, Корецькі; а в ХУП-ХУШ століттях - Києво-Печерська лавра.
У другій половині XIX століття почалося будівництво залізниці Київ-Одеса. Було зведено першу від Києва залізничну станцію під назвою „Боярка", тоді залізнична колія перетнула по насипу річку Притварку Прокладення залізниці докорінно змінило структуру та спосіб життя місцевого населення, спричинило грандіозний розвиток давньої Будаївки.
Наприкінці XIX - початку XX століть виникло дачне поселення під назвою Боярка, в якому почалося активне формування нових функцій місцевості вже як дачної, відпочинкової і курортно-лікувальної. Протягом майже всього XX століття саме із славою курорту пов'язується в основному функціонування селища міського типу Будаївка-Боярка, а від 1956 року і міста Боярка.
Починаючи з 1855 року дві церкви на городищі в Будаївці висвячувались на честь патрона Київської землі архістратига Михаїла. І тепер найдавніший храм міста - Свято-Михайлівська церква, яку було зведено 1902 року. Присутність у геральдиці Боярки архістратига Михаїла засвідчує його позитивний образ як символ боротьби світлого над темним, Божого над диявольським, символ духовної основи не тільки історичного минулого, але й майбутнього зростання міста.
Слід зауважити, що у гербах цілого краю чи муніципальних гербах зустрічаються випадки зображення лише одного із семи архангелів, а саме архістратига Михаїла. Зображувався він на гербах давнього Київського воєводства і пізнішої Київської губернії. Присутній архангел Михаїл і на гербах давніх міст Німеччини, Польщі, Литви. Нині архістратиг є на гербах Києва, Івано-Франківська, Гадяча, Клевані, Кролевця, Овруча, Архангельська (Росія), Новогрудка (Білорусь) та інших міст.
Згідно з геральдичними вимогами і методичними рекомендаціями, розробленими Українським геральдичним товариством, герб міста подається у щиті із заокругленою нижньою частиною. Щит увінчується стилізованою короною, яка вказує на статус поселення. У нашому випадку це міська срібна корона з трьома зубцями, заштрихована під цеглу, що вказує на статус міста. Гербовий малюнок має відповідати вимогам геральдичної композиції. Малюнок подається лише двомірний, без півтіней і перспективних зображень.
Для Боярки очевидним є переважання геральдичних зеленого і жовтого (золотого) кольорів. Вважається, що зелений колір є символом надії, радості, достатку та передає присутність в місцевості лісів і лугів. Цей колір використовується і при поясненні курортної функції поселення у випадку, якщо воно оточене лісами.
Місто Боярка оточене віковим сосновим лісом, який відіграв визначальну роль у формуванні курортно-лікувальнго функціонування території. Вважається, що сосна символізує також філософську душу, шляхетність походження, щирість, сердечність, витонченість
Золотий (жовтий) колір в геральдиці це символ багатства, справедливості, великої душі, щиросердя. Колір, між іншим, вказує і на сонячну місцевість, цілющі піски і лікувальне повітря.
Позначення існування давньоруської фортеці на гербі Боярки передається зображенням веж і частоколу. До речі, в європейській геральдичній традиції мур означає силу, багатство, символізує права міста, його давню історію. Розчинена брама, а тим паче відсутність створок воріт, вказує на гостинність, відкритість для всіх, постійне поповнення міста за рахунок новоприбулих мешканців.
Річка зображується в геральдиці як срібна хвиляста смуга, вона символізує підтвердження доцільності розпочатої справи, а також пов'язані з річкою події в історії поселення. На значення залізниці в житті Боярки на гербі вказує вузька смуга з розміщеними на ній почергово чорними і білими прямокутниками.
Найпопулярніший християнський культ на Київщині після Божої Матері -це культ архістратига Михаїла, воєнноначальника небесного воїнства. У перекладі з єврейського це ім'я означає "рівний Богу". Його зображують з білими крилами і в білому вбранні як переможця диявола або змія. Знаряддям архангела Михаїла можуть бути спис або спис, на якому біла хоругва з червоним хрестом, зелена фінікова гілка, огненний або звичайний меч, щит з червоним хрестом і терези, що символізують рівновагу добрих і злих сил та вчинків людини, які зважує сам архістратиг Михаїл.
Відзначення культу архістратига Михаїла у християнстві почалося ще в IV столітті. Нині у православних Михайла припадає на 21 листопада. Саме цього дня у Боярці відбувається храмове свято на відзначення закладення на городищі найстарішої місцевої Свято-Михайлівської церкви. Ще один праздник, пов'язаний з цим архангелом, припадає на 19 вересня і називається Спомин чуда архістратига Михаїла.
Колір ангелів і всього ангельського білий, свідчення непорушної чистоти. Червоний і чорний кольори традиційні для Київщини, адже споконвічно використовувалися у вишивках місцевого українського населення. Окрім того червоний колір - це символ хоробрості, мужності і стійкості. Срібло або білий колір в геральдиці - символ чистоти і невинності (незайманості).
Опис герба
У золотому полі - срібний архистратиг Михаїл з мечем у піднятій правій руці і терезами в опущеній лівій руці. На грудях архангела перетинаються дві червоні стрічки. Обабіч архангела розміщено по одній сосні з червоними стовбурами і зеленою кроною.
Нижче архангела срібна дерев'яна давньоруська фортечна вежа-брама зі знятими воротами. Від вежі в обидва боки вгору під кутом 45 градусів відходить срібний дерев'яний частокіл, що впирається в краї поля щита.
Під брамою на зеленому полі перетинаються дві смуги: праворуч смуга з почерговими срібними і чорними прямокутниками, ліворуч - срібна хвиляста смуга.
Над картушем герба - срібна міська корона. Картуш, що обрамлює поле герба, переважно червоний. З низу і з боків герб огортають дві соснові гілки з шишками, переплетені червоною стрічкою, на якій по центру нижче щита, на місці сплетіння гілок, напис білим кольором - БОЯРКА.
Опис прапора:
Квадратне полотнище, поділене на три горизонтальні смуги: верхня жовта, середня біла, нижня зелена, мають співвідношення по висоті 2:1:2 або 2/5, 1/5 і 2/5.
Робоча геральдична комісія Боярської міської ради:
Тарас Добрівський Боярський міський голова;
Сергій Лисенко автор-розробник, заступник голови Українського геральдичного товариства;
Валерій Шульга заступник Боярського міського голови;
Любов Кравченко директор Боярського краєзнавчого музею;
Ніна Харчук заслужений журналіст України, депутат Боярської міської ради.